ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №805/1709/17-а
касаційне провадження №К/9901/37318/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 (суддя Голубова Л.Б.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 (головуючий суддя - Гаврищук Т.Г., судді: Компанієць І.Д., Ястребова Л.В.) у справі №805/1709/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги від 09.12.2016 №Ю-218-23,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" звернулося до суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги від 09.12.2016 №Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 30.11.2016 в загальній сумі 705445,19 грн., в тому числі: в сумі 351868,78 грн. - недоїмка, 130490,37 грн. - штраф; 223086,04 грн. - пеня.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 04.07.2017 позов задовольнив.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.09.2017 залишив постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Костянтинівська об`єднана державна податкова інспекція Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог Костянтинівська об`єднана державна податкова інспекція Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, вказує на те, що позивач не надав відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України для засвідчення настання обставин непереборної сили (форс-мажору) та доказів звернення до Торгово-промислової палати України з метою отримання такого сертифікату, що вказує на відсутність правових підстав для зупинення застосування до позивача заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, Костянтинівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на підставі статті 25 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI сформовано вимогу від 09.12.2016 №Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 30.11.2016 в загальній сумі 705445,19 грн., яка включає:
1) 351868,78 грн. недоїмки - 696,70 грн. згідно зі звітом від 18.04.2016 з терміном сплати 20.04.2016; 38644,68 грн. згідно зі звітом від 19.05.2016 з терміном сплати 20.05.2016; 37776,64 грн. згідно зі звітом від 16.06.2016 з терміном сплати 21.06.2016; 52868,63 грн. згідно зі звітом від 19.07.2016 з терміном сплати 20.07.2016; 48501,45 грн. згідно зі звітом від 19.08.2016 з терміном сплати 20.08.2016; 44122,46 грн. згідно зі звітом від 20.09.2016 з терміном сплати 20.09.2016; 71821,2 грн. згідно зі звітом від 20.10.2016 з терміном сплати 20.10.2016; 57437,02 грн. згідно зі звітом від 21.11.2016 з терміном сплати 21.11.2016;
2) 130490,37 грн. штрафних санкцій та 223086,04 грн. пені, які застосовані/нараховані за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 22.07.2014 по 19.11.2015 та за період з 21.01.2015 по 16.09.2016 на підставі рішення Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 28.09.2016 №0082881302.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2017 у справі № 805/592/17-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" про визнання нечинним та скасування рішення від 28.09.2016 Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 28.09.2016 №0082881302 - задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Суд касаційної інстанції вважає вказані висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Абзацом 1 частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Стаття 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регламентує заходи впливу та стягнення.
Так, частиною першою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.