ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №711/9281/17
адміністративне провадження №К/9901/45913/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції, Інспектора роти №2 Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бондаренка Владислава Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, постановлену у складі колегії суддів: Бабенка К.А., Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції, Інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бондаренка Владислава Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення.
2. Придніпровський районний суд міста Черкаси постановою від 27 листопада 2017 року позов задовольнив: скасував постанову інспектора роти № 2 ДПП в м. Кременчуці ДПП Бондаренка Владислава Володимировича від 22 жовтня 2017 року серії БР №050261, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
3. Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції оскаржило це рішення в апеляційному порядку.
4. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 9 січня 2018 року залишив апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 27 листопада 2017 року без руху з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону в частині необхідності надання документу про сплату судового збору та надав семиденний строк з дати отримання копії ухвали для усунення цих недоліків.
4.1. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з частиною п`ятою ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Проте, як вбачається з адміністративного позову, крім оскарження позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, також заявлено вимогу про визнання неправомірними дій інспектора роти № 2 ДПП в м. Кременчуці ДПП Бондаренка Владислава В.В. по притягненню його до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим за подачу апеляційної скарги апелянт має сплатити судовий збір у розмірі 960 грн.
5. Ухвалою від 30 січня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд відмовив Управлінню патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернув апелянтові зазначену скаргу з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Відповідач, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для провадження розгляду.
7. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судом першої інстанції не розглядалася вимога позивача про визнання неправомірними дій інспектора роти № 2 ДПП в м. Кременчуці ДПП Бондаренка Владислава В.В. по притягненню позивача до адміністративної відповідальності та вказану позовну вимогу не було задоволено, позивачем не сплачувався судовий збір за заявлення вказаної позовної вимоги. Отже, постанова Придніпровського районного суду міста Черкаси від 27 листопада 2017 року по справі №711/9281/17 ухвалена за наслідками розгляду скарги позивача на постанову у справі про адміністративне правопорушення, за подання якої позивач звільнений від сплати судового збору. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах.
8. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Оцінка Верховного Суду
9. Згідно з пунктом першим частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
10. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України "Про судовий збір".
11. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
12. Частиною четвертою статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Визначальним у цій нормі є припис (веління) про те, що у разі незгоди і оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення особа, яка її оскаржила, не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах.
13. У частині четвертій статті 288 КУпАП видом платежу, від якого звільняються особи, що оскаржують постанову про накладення адміністративного стягнення, встановлено державне мито. На час виникнення спірних правовідносин за звернення до суду у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління сплачують інший вид платежу - судовий збір, правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, встановлені Законом України "Про судовий збір".
14. За Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" в редакцій, чинній до набрання чинності Законом України "Про судовий збір", державне мито справлялося із: 1) позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.
15. 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", який із цієї дати не припинив дію законодавчих актів, які передбачали пільгу щодо сплати судового збору за подання заяви про розгляд в порядку адміністративного судочинства окремих видів рішень органів державної влади, як-то правила частини четвертої статті 288 КУпАП, або обмежив можливість прийняття таких актів у майбутньому.