ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №303/3792/17
адміністративне провадження №К/9901/28360/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 303/3792/17
за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Гінди О.М., суддів: Заверухи О.Б., Старунського Д.М.
І. Суть спору
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Вудмаска М.Ф. про закінчення виконавчого провадження від 22 червня 2016 року ВП 49493327.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області перебувало виконавче провадження ВП 49493327 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-а/303/153/13, виданого 30 липня 2014 року.
2.1. Виконавчий лист був направлений для примусового виконання до Мукачівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, яким була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Однак, замість її виконання Мукачівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області збирав, накопичував виконавчі листи в одне зведене виконавче провадження, що склало більше 35 виконавчих листів.
2.2. Виконавчий лист № 2-а/303/153/13 виданий 30 липня 2014 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області стосувався зобов`язання голови Лалівської сільської ради Мукачівського району Гелмеці Є.В. надати ОСОБА_1 інформацію на запит від 10 січня 2013 року.
2.3. Не зважаючи на те, що рішення суду фактично не виконано, 22 лютого 2016 року головним державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статті 49 та статті 50 Закону України "Про виконавче провадження".
2.4. Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку, а тому звернувся до суду з даним позовом. Позивач також просить поновити строк розгляду даної позовної заяви.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області перебувало виконавче провадження ВП № 49493327 по виконанню виконавчого листа від 30 липня 2014 року № 2-а/303/153/13 Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області про зобов`язання голови Лалівської сільської ради Гелмеці Є.В. надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту від 10 січня 2013 року.
3.1. Також встановлено, що 22 лютого 2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Вудмаска М.Ф. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 49493327 на підставі пункту 11 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".
3.2. Позивач звернувся до суду в межах строку звернення до суду, оскільки постанову про закінчення виконавчого провадження від 22 лютого 16 року отримав 01 липня 2017 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2017 року у справі № 2-а/303/245/17 позов задоволено.
4.1. Визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Вудмаска М.Ф. про закінчення виконавчого провадження від 22 лютого 2016 року, винесену у виконавчому провадженні ВП № 49493327 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а/303/153/13, виданого 30 липня 2014 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області.
5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не було вжито всіх можливих та необхідних заходів щодо виконання судового рішення, у державного виконавця не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження саме з підстав, передбачених пунктом 11 частини 1 статті 49 та частини 3 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".
6. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.
7. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області не є належним відповідачем у даному спорі в силу положень статті 181 КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2016 року № 2832/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802.
IV. Касаційне оскарження
8. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та ухвалити нове, яким апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін, відправити справу для перегляду до суду першої інстанції із залученням нових відповідачів.
9. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано тривале невиконання вказаного вище виконавчого листа та на порушення під час здійснення виконавчого провадження з виконання цього виконавчого документа.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
10. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
12. Відповідно до частини першої статті 5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".