ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №553/2163/15-а
адміністративне провадження №К/9901/14488/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №553/2163/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ленінського районної в м. Полтаві ради,
третя особа - ОСОБА_2
про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 27 листопада 2015 року (у складі судді Кононенка С.Д.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року (у складі колегії: головуючого судді Яковенка М.М., суддів Лях О.П., Старосуда М.І.)
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ленінської районної в м. Полтава ради, третя особа ОСОБА_2 , в якому просив:
визнати дії УПСЗН виконкому Ленінської районної в м. Полтаві ради, щодо неприйняття рішення по призначенню допомоги на ОСОБА_3 до виповнення трьох років, в розмірі 130 гривень на місяць, нечинними і протиправними;
зобов`язати УПСЗН виконкому Ленінської районної в м. Полтаві ради розглянути питання, щодо призначення державної допомоги на ОСОБА_3 до виповнення йому трьох років, в розмірі 130 гривень на місяць, на підставі доповненої і чинної частини другої статті 12 Закону України "Про допомогу сім`ям з дітьми";
в разі необхідності просив суд вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_3, про захист яких просить ОСОБА_1 ;
встановити і притягнути вину посадову або службову особу до відповідальності, шляхом накладення на неї штрафу згідно законодавства, та повідомити компетентні органи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, позов задоволено частково.
Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ленінської районної в м. Полтаві ради розглянути питання, щодо призначення державної допомоги на ОСОБА_3 до виповнення йому трьох років, в розмірі 130 гривень на місяць, на підставі доповненої і чинної частини другої статті 12 Закону України "Про допомогу сім`ям з дітьми" з 01 грудня 2014 року по 22 листопада 2015 року. В іншій частині адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні заявлених вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 28 березня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі №553/2163/15-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Чиркіна С.М.
Верховний Суд ухвалою від 25 червня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу №553/2163/15-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 червня 2019 року.
Одночасно з касаційною скаргою було заявлено клопотання про участь в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3, батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
05 грудня 2012 року було подано заяву та необхідні документи для призначення допомоги при народженні дитини, яка відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", була призначена відповідно до Рішення від 05 грудня 2012 року з 01 листопада 2012 року по 30 листопада 2012 року в розмірі 9300 грн., а з 01 листопада 2012 року по 30 листопада 2014 року в розмірі 775 грн.
24 березня 2014 року ОСОБА_2 до УПСЗН виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради було подано заяву та витяг з наказу від 06 листопада 2014 року №2-к/тр на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 2-річного віку.
Відповідно до рішення про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 26 березня 2014 року ОСОБА_2 було призначено допомогу по догляду за дитиною до 3 років, як працюючій жінці з 30 січня 2013 року по 22 листопада 2014 року 130,00 грн.
18 квітня 2014 року - ОСОБА_2 було надано заяву, декларацію та необхідні документи для призначення допомоги до 3-х років з урахуванням доходів. Така допомога була призначена з 01 квітня 2014 року по 22 листопада 2014 року у розмірі 706, 46 грн.
Також судами встановлено, що у лютому 2015 року, а згодом і в березні 2015 року, позивач, як особа на яку було призначено і отримував допомогу при народженні дитини, та як особа, яка фактично почала доглядати за дитиною після 22 листопада 2014 року, в зв`язку із виходом на роботу ОСОБА_2, для призначення допомоги на ОСОБА_4 до виповнення йому трьох років звертався до УПСЗН виконкому Ленінської районної в м. Полтаві ради, на підставі вищезначеної частини закону, проте, дане питання вирішено відповідачем не було.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звертався в усному порядку до відповідача, але йому не було повідомлено про письмове переоформлення заяви про призначення допомоги дитині до досягнення 3-х років, не роз`яснено про зміну законодавства.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права відмовлено в задоволенні позову в частині. Крім того позивач зазначає, що стаття 105 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), згідно якої позивачем подано позовну заяву, і яка має вичерпний перелік про зміст позовних вимог, тому позовні вимоги були зазначені відповідно до закону, про що і було зазначено судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження. Посилання суду апеляційної інстанції на неправильно сформульовані позовні вимоги та необхідність переформатування позовних вимог на оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень в даній справі не ґрунтуються на законних вимога КАС України.
21 червня 2016 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача, в яких відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, з 01 лютого 2015 року, набрала чинності доповнена частина друга статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", відповідно до якої особам, які на 30 червня 2014 року мали право на отримання допомоги при народженні дитини у розмірі, встановленому на першу дитину, після досягнення дитиною двох років на наступні 12 місяців призначається щомісячна допомога у розмірі 130 гривень, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-УІІ, внесені зміни до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", та з 01 липня 2014 року виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припинено. Зазначене знайшло своє відображення в Постанові Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми" від 25 червня 2014 року №208.