ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа №826/9231/16
провадження №К/9901/38452/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А.
суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі №826/9231/16 за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання протиправним та скасування рішення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У червні 2016 ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", в якій просила суд визнати протиправними та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 13778507 від 14.06.2014 13:19:43 щодо зміни умов обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 : квартири в АДРЕСА_1, а також стягнути з бюджету на користь позивача судові витрати у сумі 551,21 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача не було правових підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 16.06.2014, оскільки у цей день не укладався ні договір іпотеки, не вносились зміни до укладених договорів, а також не укладався договір про відступлення прав вимоги.
Третя особа з позовними вимогами не погоджується, зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам законодавства.
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2017 у справі №826/9231/16 (суддя Кузьменко В.А.) адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 13778507 від 14.06.2014 13:19:43 щодо зміни умов обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 : квартири в АДРЕСА_1, присуджено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,21 грн.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя Оксененко О.М., судді Губська Л.В., Федотов І.В.) постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
5. ОСОБА_1 з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 не погодилася, тому звернулася до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин справи, просить суд скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі №826/9231/16 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2017 у справі №826/9231/16.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.09.2017 відкрито касаційне провадження у справі №826/9231/16.
У зв`язку з початком роботи Верховного Суду, на виконання п.п. 1, 7 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали справи передано до Верховного Суду та розподілено на колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т.О., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.10.2007 між ОСОБА_1 та АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк") було укладено кредитний договір №1606/1007/45-002, відповідно до пункту 1.1 якого, банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 39 950,00 доларів США на строк по 26.10.2022 року включно.
8. 26.10.2007 між позивачем та АКБ "ТАС-Комерцбанк" було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляником А.В.
Відповідно до пункту 1.2 іпотечного договору у забезпечення зобов`язань за кредитним договором №1606/1007/45-002 позивач надав АКБ "ТАС-Комерцбанк" в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
9. 25.05.2012 року ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.
10. За даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що відповідно до рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича від 14.06.2014, індексний номер: 13778507, зареєстровано право іпотеки на квартиру в будинку за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ "Дельта Банк".
11. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача позивач звернулася до суду про його скасування.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Задовольняючи позовні вимоги, Окружний адміністративний міста Києва суд виходив з того, що відповідачем не вчинялось жодної з перелічених у статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріальної дії зі спірним об`єктом нерухомого майна, а тому відповідач у межах спірних правовідносин не мав передбачених чинним законодавством підстав здійснювати функції державного реєстратора щодо цього майна.
13. Київський апеляційний адміністративний суд з висновками місцевого адміністративного суду не погодився та зазначив у оскаржуваній постанові, що на час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 діяла норма Закону, яка передбачала, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу чи посадової особи, якою встановлюється заборона на розпорядження нерухомим майном, або особи, в інтересах якої встановлюється обтяження (ч.8 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ст. 16 Закону не містила норми, яка б зобов`язувала особу подати заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, нотаріусу, яким вчинено таку дію. Дана норма набрала чинності з 04.07.2012, тобто після укладення договору купівлі-продажу прав вимоги, а тому, колегія суддів вважає, що в даному випадку, дія норми ст. 16 Закону в редакції від 04.07.2012 не може розповсюджуватись на правовідносини, які фактично виникли до набрання нею чинності, що і стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, що Київським апеляційним адміністративним судом не було враховано, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, а також того, що відповідачем не було надано жодних доказів отримання ним документів, достатніх для реєстрації прав на нерухоме майно. На думку скаржника, документом, що підтверджує перехід речового права на нерухоме майно, у даному спорі має бути додатковий договір або додаткова угода про внесення змін до договору іпотеки від 26.10.2007 року. Натомість жодних змін до договору іпотеки внесено не було.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
16. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Cловосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
17. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.