1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



26 червня 2019 року

Київ

справа №316/104/16-а (2-а/316/22/16)

адміністративне провадження №К/9901/11954/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №316/104/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 30 червня 2016 року (у складі головуючого судді Курач І.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року (у складі колегії: головуючого судді Мартиненка О.В., суддів Іванова С.М., Шлай А.В.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

26 січня 2016 року ОСОБА_1 через адвоката Галька Н.О. подано до суду позов до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд:

визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області;

зобов`язати відповідача провести обчислення та нарахування пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату ОСОБА_1 надану ПП "Спеценергоремонт", на якому позивач працював за сумісництвом з січня 1989 року по квітень 1994 року, починаючи з 25 липня 2015 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 30 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що підприємство ПП "Спеценергоремонт", яке видало довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ліквідовано, до архівного відділу первинні документи по заробітній платі не передані, а відтак, відсутні умови, які можуть підтвердити довідку про заробітну плату первинними документами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга надійшла до суду 05 жовтня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі №316/104/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Саприкіної І.В.

Верховний Суд ухвалою від 25 лютого 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу №316/104/16-а та призначив її до розгляду ухвалою від 25 червня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 червня 2019 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що на підставі особистої заяви ОСОБА_1, поданої 07 листопада 2014 року, позивачу з 09 вересня 2014 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зниженням пенсійного віку згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" та обчислено її розмір згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Після виходу на пенсію позивач продовжував працювати.

Пенсію було обчислено з урахуванням страхового стажу 33 роки 9 місяців, в тому числі 8 років 11 місяців за списком №2, та із заробітної плати 3887,74 грн. визначеної за період роботи з 01 липня 1989 року по 30 червня 1994 року та з 15 квітня 2003 року по 30 жовтня 2014 року, як найвигідніший варіант заробітної плати.

При цьому, при обчислені пенсії, відповідачем не було взято до уваги довідку про заробітну плату, надану ПП "Спеценергоремонт", на якому, як зазначає позивач, він працював за сумісництвом з січня 1989 року по квітень 1994 року.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права відмовлено в задоволенні позову. Крім того позивач зазначає, що відсутність запису у трудовій книжці про роботу в ПП "Спеценергоремонт" не позбавляє його права на врахування цього періоду при нарахуванні пенсії, оскільки є довідка про суми отриманої заробітної плати.

28 жовтня 2016 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача, в яких відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Таким чином, даною нормою статті визначено умови за яких враховується заробітна плата за страховий стаж до 01 липня 2000 року для обчислення пенсії, і це є: бажання пенсіонера, викладене в заяві про призначення пенсії; підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами; зазначений період має бути не тривалішим за 60 календарних місяців; календарні місяці, які складають зазначений період, повинні бути визначені підряд, тобто послідовно один за одним, без винятку, протягом певного відрізку часу.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 93 №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції, робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком.

В даному випадку, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у позивача наявна трудова книжка, проте відомості про роботу ОСОБА_1 у ПП "Спеценергоремонт" в ній відсутні.


................
Перейти до повного тексту