ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №804/2723/17
адміністративне провадження №К/9901/69634/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолія Богдана Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"ʼ Смолія Богдана Володимировича на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Тулянцева І.В. від 21 липня 2017 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кругового О.О., Суховарова А.В., Шлай А.В. від 28 листопада 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, третя особа), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо невключення позивача ОСОБА_1 до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" включити позивача із сумою 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення про те, чи було включено ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на адресу позивача не направлялося. На запит позивача про надіслання такого рішення, йому надсилали лише довідку про стан рахунку. За таких обставин він не має можливості отримати за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантовані суми, у зв`язку із чим, просить зобов`язати відповідача включити його до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року змінено шляхом зазначення в резолютивній частині словосполучення "Переліку вкладників" замість "Переліку рахунків вкладників"; в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення позивачем порядку укладення договору банківського рахунку та не надано суду доказів, які б свідчили, що спірні транзакції мають ознаки нікчемності, визначені частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року та Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 26 грудня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 804/2723/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Саприкіну І.В.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23 січня 2015 року між ОСОБА_1 (особа, яка відкриває рахунок/власник рахунку, клієнт) та ПАТ "Банк Михайлівський" (банк) було укладено договір банківського рахунку для обслуговування строкового вкладу (депозиту) № 980-026-000000134, згідно з умовами якого банк за ініціативою клієнта відкриває на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог законодавства України, умов договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов`язується сплачувати послуги банку.
18 травня 2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір № 980-026-000241581 (тип договору "Суперкапітал" (новий) з виплатою процентів), згідно з умовами якого грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн передані Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр".
Зарахування коштів здійснено відповідно до меморіального доручення № 3916448 від 18 травня 2016 року на рахунок позивача № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський".
19 травня 2016 року з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача повернуто кошти в розмірі 50 000,00 грн на рахунок позивача № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський".
Рішенням Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних.
23 травня 2016 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб винесено рішення № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
12 липня 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".
12 липня 2016 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб винесено рішення № 1213 про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016 р. по 12.07.2018 р. та делегування повноважень ліквідатору банку.
01 червня 2016 року Тимчасовою адміністрацією Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" складено акт № 2 "Про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності.
В акті зазначено про виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності - виконання 19 травня 2016 року Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 грн.
Згідно до витягу з Додатку 2 до акта № 2 від 07 червня 2016 року, складеного та підписаного Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Банк Михайлівський", до переліку вкладників, платіжні документи яких від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" були 19 травня 2016 року виконані Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський", віднесено ОСОБА_1, сума коштів 50 000,00 грн.
01 червня 2016 року Тимчасовою адміністрацією Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" винесено наказ № 42/2, яким затверджено результати перевірки правочинів, викладені в акті № 2 від 01 червня 2016 року, відповідно до якого встановлена нікчемність правочинів та застосовано наслідки нікчемності правочинів з подальшим виданням відповідного розпорядження.
В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" від 12 липня 2016 року № 124-рш виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 12 липня 2016 року № 1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01 вересня 2016 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора банку Волкову Олександру Юрійовичу з 05 вересня 2016 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що спірна транзакція була здійснена під час дії обмежень, запроваджених постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року № 917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27 квітня 2016 року № 295/БТ змінами. Таким чином, операції на банківському рахунку позивача, які мали місце 19 травня 2016 року, мають ознаки нікчемності, про що позивача повідомлено належним чином.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі правильного застосування норм матеріального права та при дотримання норм процесуального права; просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" на банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1, відкритому у ПАТ "Банк Михайлівський", знаходились грошові кошти на загальну суму 50000 грн.
Кошти на банківські рахунки позивача були зараховані шляхом перерахунку з банківського рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" відповідно до банківської виписки від 19 травня 2016 року.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.