ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/422/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю помічника судді Курмишевої А.Г. (за дорученням головуючого судді),
представників учасників справи:
позивача - публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" - Пономаренко А.Є. - адвокат (посвідчення від 25.07.2017 №1805),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум" - Гойдик Т.Л. - адвокат (посвідчення від 06.10.2017 №6231/10),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державної служби геології та надр України - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" (далі - Компанія)
на рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2018 (суддя Трофименко Т.Ю.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 (головуючий суддя - Буравльов С.І., судді Мартюк А.І. і Калатай Н.Ф.)
зі справи №910/422/18
за позовом Компанії
до товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум" (далі - Товариство)
про стягнення заборгованості у розмірі 10 429 226,82 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна служба геології та надр України (далі - Служба).
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення 5 950 000 грн. збитків, 496 865,75 грн. - 3% річних та 3 982 361,07 грн. "інфляційних втрат".
2. Позов мотивовано тим, що відповідач на порушення своїх договірних зобов`язань за договором купівлі-продажу від 15.05.2012 №230/12 (далі - Договір) не здійснив сплату грошових коштів у розмірі 5 950 000 грн. Відтак згадана сума коштів, за доводами позивача, є неодержаним доходом (упущеною вигодою), яку він міг би одержати в разі дотримання відповідачем умов вказаного договору.
Короткий зміст рішень судових інстанцій
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 29.05.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих розірванням договору купівлі-продажу, оскільки позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони начебто спричинених відповідачем збитків, факт понесення збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками в розмірі 5 950 000 грн. Заявлена позивачем до стягнення сума коштів, що являє собою несплачену відповідачем вартість частки за Договором, пов`язана з невиконанням зобов`язання за Договором та не вважається збитками в розумінні норм Цивільного кодексу України і, відповідно, не є ні упущеною вигодою, як зазначає позивач, ні реальними збитками, як вважає відповідач.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Компанія, посилаючись на те, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції є такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі №910/422/18 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Компанії.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи, наведені в касаційній скарзі
6. Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доказам позивача щодо обґрунтування усіх чотирьох умов відшкодування завданих збитків.
7. Разом із позовною заявою Компанією було подано висновок науково-правової експертизи, виконаної на запит Компанії у відповідності із Законом України "Про наукову і науково-технічну експертизу", затверджений Радою науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького від 04.10.2017 №126/102-е (далі - Висновок експерта). Водночас судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не зазначено жодного аргументу як підстави відмови у прийнятті Висновку експерта як доказу і йому не надано ніякої правової оцінки, а також відсутні мотиви відхилення інших доказів, наданих Компанією на підтвердження своїх позовних вимог, що є грубим порушенням норм процесуального права.
8. Суди попередніх інстанцій дійшли невірних висновків стосовно необґрунтованості розміру збитків, законності їх сплати товариством з обмеженою відповідальністю "Авант трейд лімітед". Також судами попередніх інстанцій неправильно застосовано частину першу статті 528 Цивільного кодексу України.
9. Враховуючи характер спірних правовідносин, Компанія вправі вимагати відшкодування збитків у повному обсязі вартості проданої частки за цінами на момент вимоги, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Доводи інших учасників справи
10. У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає, що доводи касаційної скарги не підтверджуються фактичними обставинами справи, не визначають, які саме норми матеріального та процесуального права порушені судами першої та апеляційної інстанції у прийнятті рішень зі справи №910/422/18, зокрема вказує, що: позивачем невірно застосовані норми матеріального права при визначенні способу захисту порушеного права; упущена вигода, заявлена до стягнення в межах розгляду справи №910/422/18, є необґрунтованою зі сторони позивача, оскільки сам позивач не довів наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди; позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, понесення збитків, наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та понесеними позивачем збитками в розмірі 5 950 000 грн., що, в свою чергу, вказує на неправильне обрання позивачем способу захисту свого порушеного права, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 - без змін.
11. Від Служби відзив на касаційну скаргу не надходив.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. 28.11.2000 Полтавським державним геологічним підприємством "Полтаванафтогазгеологія" (яке реорганізовано у дочірнє підприємство НАК "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія") та закритим акціонерним товариством "Девон" (яке змінило найменування на приватне акціонерне товариство "Девон") укладено договір № 1-Д21/008/2000 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність на геологічне вивчення з дослідно-промисловою експлуатацією і промисловою розробкою Сахалінського родовища (далі - Інвестиційний договір).
13. Додатковою угодою від 30.07.2007 № 5 до інвестиційного договору було включено Компанію до складу учасників та викладено згаданий договір у новій редакції, за умовами якої:
- предметом цього договору є спільна діяльність учасників з метою геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки ділянки надр на певній території в межах програми робіт спільної діяльності (пункт 1.1);
- розміри часток учасників визначено у таких пропорціях: товариство з обмеженою відповідальністю "Девон" - 60%, Компанія - 35% та дочірнє підприємство НАК "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія" - 5% (пункти 4.1, 4.2, 4.3).
14. 15.05.2012 Компанією (далі - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (правонаступником якого є Товариство; далі - покупець) укладено Договір, відповідно до умов якого:
- продавець підтверджує, що станом на дату укладення даного договору частка продавця у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Інвестиційним договором становить - 35 % (пункт 1);
- продавець передає покупцю, а покупець з дати укладення цього договору набуває право власності на частку продавця у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за договором про спільну діяльність у розмірі 35 % (пункт 2);
- ціна продажу частки за цим договором без урахування ПДВ становить 11 500 000 грн., сума ПДВ 2 300 000 грн., разом з ПДВ 13 800 000 грн. і сплачується покупцем продавцю протягом 30 банківських днів з дати підписання цього договору (пункт 3).
15. Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2014 у справі №910/19411/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015, позов Компанії до товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" про розірвання Договору задоволено повністю, Договір розірвано. Згаданим рішенням встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" не виконало зобов`язання щодо повної сплати грошових коштів у сумі 13 800 000 грн. у строк, передбачений умовами Договору, сплатило лише 7 850 000 грн., що надає позивачу право вимагати розірвання Договору.
16. Рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2016 у справі №910/10308/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2017, відмовлено заступнику прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби геології та надр України, Компанії в задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік", приватного акціонерного товариства "Девон", закритого акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" про визнання права власності Компанії на частку в розмірі 35% у спільній частковій власності за Інвестиційним договором вартістю 13 800 000 грн.
17. Предметом спору в цій справі є стягнення грошових коштів за Договором у розмірі 5 950 000 грн., яку позивач визначає як збитки у вигляді упущеної вигоди, котру він міг би отримати в разі дотримання відповідачем умов згаданого договору.
18. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
- позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих розірванням договору купівлі-продажу, оскільки позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, понесення збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками в розмірі 5 950 000 грн.;
- позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження можливості реального отримання доходів у розмірі 5 950 000 грн. у разі належного виконання зобов`язання, а також вжиття кредитором заходів для їх одержання, що є необхідним при заявленні до стягнення упущеної вигоди;
- розірвання договору, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не виключає проведення сторонами розрахунків за зобов`язаннями, що виникли до розірвання угоди, а також не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку;
- відтак правовідносини сторін даного спору щодо проведення розрахунків, що виникли у зв`язку з укладенням Договору, регулюються відповідними нормами зобов`язального права, незважаючи на розірвання відповідного договору;
- заявлена позивачем до стягнення сума коштів, що являє собою несплачену відповідачем вартість частки за Договором, є наслідком невиконання зобов`язання за Договором та не свідчить про наявність збитків у розумінні норм Цивільного кодексу України і, відповідно, не є ні упущеною вигодою, ні реальними збитками;