ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/73/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Артек-Союз" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 (Принцевська Н.М., Савицький Я.Ф., Разюк Г.П.) та ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2018 (Демешин О.А.)
про забезпечення позову у справі № 916/73/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Латоріца-Темп" до Приватного підприємства "Артек-Союз" про стягнення суми
Історія справи
Короткий зміст вимог
1. 08.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Латоріца-Темп" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Артек-Союз" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 13 416 530,21 грн за договорами поставки.
2. В подальшому позивач змінював суму позовних вимог. Остаточні позовні вимоги викладено в заяві про уточнення позовних вимог від 14.02.2019, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача 15 455 073, 99 грн заборгованості.
3. 15.02.2019 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просив суд до набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/73/19, в порядку ст.ст. 136, 137 ГПК України накласти арешт на грошові кошти в сумі 2 038 543,78 грн, які наявні на всіх банківських рахунках відповідача.
4. Заява мотивована тим, що відповідач систематично ухиляється від виконання своїх грошових зобов`язань перед іншими контрагентами. На підтвердження зазначеного, заявник надав докази, що відповідач є боржником у 12 незавершених виконавчих провадженнях від 29-01-2019; 18-01-2019; 09-08-2018; 04-05-2018; 03-03-2014; 24-02-2014; 24-02-2014; 24-02-2014; 07-02-2014; 25-01-2014; 11-10-2013; 25-03-2011, що вбачається з витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб підприємців та громадських формувань, відтак накладення арешту на кошти відповідача стане гарантією виконання рішення суду у даній справі.
Короткий зміст ухвали, постановленої судом першої інстанції
5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2018 задоволено заяву позивача про забезпечення позову.
6. В якості забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти в сумі 2 038 543,78 грн, які наявні на всіх банківських рахунках відповідача.
7. Ухвала суду мотивована тим, що заявником надано належні докази того, що невжиття запропонованих заходів по забезпеченню позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки перелічені позивачем у заяві відомості щодо відповідача, свідчать про систематичне невиконання ним своїх грошових зобов`язань перед контрагентами.
8. Суд зазначив про існування арешту на грошові кошти відповідача в іншій справі № 916/2933/18 на суму 13 416 530,21 грн, в той час, як уточнені позовні вимоги у цій справі заявлено на суму 15 455 073, 45 грн, а тому за доцільне накласти арешт на всю суму в межах позовних вимог, тобто додатково арештувати 2 038 543,78 грн, які наявні на всіх банківських рахунках відповідача.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
9. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2018 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись з ухвалою та постановою судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
11. Скаржник зазначає, що всупереч статті 236 ГПК України суд апеляційної інстанції не надав оцінки аргументам апеляційної скарги, обмежившись лише їх перерахуванням.
12. Господарськими судами попередніх інстанцій не вирішено питання зустрічного забезпечення.
13. Накладення арешту на всі рахунки відповідача, з яких здійснюються виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють на підприємстві.
14. Суд першої інстанції всупереч принципу змагальності, при постановленні ухвали, не надав відповідачу можливості надати докази своєї позиції та не перевірив докази позивача.
15. Судом не наведено обґрунтування наявності фактичних обставин справи, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, подані докази не відповідають фактичним обставинам, належно не обґрунтовано підставність вжиття заходів до забезпечення позову та доводів щодо необхідності застосування саме визначеного заявником заходу щодо забезпечення позову.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
16. Приймаючи до уваги те, що відповідач, порушуючи вимоги статті 265 ГК України та статті 712 ЦК України, ухиляється від виконання своїх договірних обов`язків, тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для забезпечення позову.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.12.2018 в межах іншої справи № 916/2933/18, позивачем подано заяву в порядку статей 136-138 ГПК України, в якій просив, до набрання законної сили рішенням суду, накласти арешт на грошові кошти у розмірі ціни позову в сумі 16 632 862,45 грн, які наявні на всіх банківських рахунках відповідача, відповідно до зазначених реквізитів рахунків, а також на рахунках в інших банківських та фінансових установах, в тому числі, що знаходяться на рахунках відокремлених підрозділів (філій) відповідача, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду.
18. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2018 у справі №916/2933/18 зазначену заяву задоволено частково та накладено арешт на грошові кошти відповідача в розмірі ціни майбутнього позову 16 632 862,45 грн, які знаходяться на рахунках у банках та в інших фінансових установах.
19. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.01.2019 у справі №916/2933/18 частково скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 28.12.2018, а саме, скасовано арешт, накладений на грошові кошти відповідача в розмірі 3 216 332,24 грн, які знаходяться на рахунках у банках та в інших фінансових установах.
20. Мотивуючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд зазначив, що судом забезпечено позов шляхом накладання арешту на грошові кошти у межах ціни позову у сумі 16 632 862,45 грн, однак фактично позивачем подано позовну заяву про стягнення коштів у розмірі 13 416 530,21 грн.
21. Оскільки, як зазначалося вище, позивачем у даній справі подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача 15 455 073,99 грн заборгованості, а арешт на рахунках відповідача накладений в сумі 13 416 530,21 грн, тому оскарженою ухвалою суду першої інстанції від 18.02.2018 задоволено заяву позивача про забезпечення позову на суму 2 038 543,78 грн.
22. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 137 ГПК України визначено заходи забезпечення позову. Так, частиною 1 зазначеної статті Кодексу визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1).
23. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
24. Колегія суддів вважає, що при постановленні ухвали місцевий господарський суд надав оцінку обґрунтованості доводів позивача, встановив безпосередній зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову, і правильно застосував статтю 136 ГПК України та підставно обрав захід до забезпечення позову, який відповідає пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України.
25. Так, судами попередніх інстанцій враховано, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договорами поставки та штрафних санкцій і підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов`язаністю з позовною вимогою. Статтею 136 ГПК України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
26. Тобто, за замістом частини 2 статті 136 ГПК України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звертається позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами. Судами першої та другої інстанцій під час розгляду заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову наведене враховано.