ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/5494/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Чумак Ю.Я.,
за участю секретаря судового засідання - помічника судді Фролової Н.І. (за дорученням головуючого судді)
розглянувши у відритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 (колегія суддів у складі: Антоніка С.Г.- головуючого, Дарміна М.О., Іванова О.Г.)
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 (суддя Бєлік В.Г.)
у справі № 904/5494/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "ЖОВТОВОДСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА"
про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій у розмірі 928 551, 15 грн.,
за участю представників сторін
позивача: Лисенка В.О. (довіреність № 14-202 від 17.05.2019),
відповідача: не з`явились,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до КП "ЖОВТОВОДСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" про стягнення 928 551, 15 грн., з яких: 844 238, 14 грн. основного боргу, 68 754, 58 грн. пені, 6 228, 49 грн. 3% річних та 9 329, 94 грн. інфляційних втрат у зв`язку з порушенням умов договору постачання природного газу № 3037/1718-КП-3 від 06.09.2017.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 37 985, 62 грн. основного боргу, 34 377, 29 грн. пені, 6 228, 49 грн. 3% річних та 9 329, 94 грн. інфляційних втрат. В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу за договором № 3037/1718-КП-3 від 06.09.2017 у сумі 693 862, 20 грн. провадження закрито. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів в частині зменшення пені на 50% позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в оскаржуваній частині та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення суми пені на 50%.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 27.05.2019 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.
Суддею Случем О.В. 28.05.2019 заявлено самовідвід від розгляду справи № 904/5494/18.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2019 вказану заяву судді Случа О.В. про самовідвід задоволено.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 29.05.2019 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Кушнір І.В., Волковицька Н.О.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2019 (колегія суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Кушнір І.В.) відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.06.2019 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 20.06.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 24.06.2019 надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий у встановлений в ухвалі від 03.06.2019 строк, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині. Крім цього відповідач просив розглядати касаційну скаргу без участі представника КП "ЖОВТОВОДСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА".
У зв`язку з відпусткою судді Кушніра І.В. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 24.06.2019 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Чумак Ю.Я.
Заслухавши доповідь головуючого судді Могил С.К., переглянувши в касаційному порядку в оскаржуваній частині постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ПАТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (постачальником) та КП "ЖОВТОВОДСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" (споживачем) укладено договір постачання природного газу № 3037/1718-КП-3 від 06.09.2017.
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з п. 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України") - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу в ПСГ в газотранспортну систему.
У п. 6.1. договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.
Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.
Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу природний газ на загальну суму на загальну суму 2 037 239, 47 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
З урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, сума боргу відповідача складала 37 985, 62 грн.
У зв`язку з тим, що відповідач зобов`язання щодо сплати заборгованості за поставлений газ здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі, позивачем, крім основного боргу, було нараховано відповідачу пеню у розмірі 68 754, 58 грн., 3% річних у розмірі 6 228, 49 грн., інфляційні втрати у розмірі 9 329, 94 грн.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив з доведеності та обґрунтованості вимог про стягнення 37 985, 62 грн. основного боргу, 6 228, 49 грн. 3% річних та 9 329,94 грн. інфляційних втрат. В частині стягнення основного боргу в сумі 693 862, 20 грн. суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору. Що ж до вимог про стягнення пені, місцевий господарський суд, перевіривши правильність їх розрахунку та враховуючи клопотання відповідача про зменшення її розміру на 90%, дійшов висновку про її зменшення на 50%.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині зменшення пені, Центральний апеляційний господарський суд зазначив, що враховуючи майновий стан сторін, стан розрахунків та соціальну значущість підприємства відповідача, стягнення на користь позивача процентів річних та інфляційні, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем, тобто враховуючи, що при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані, у місцевого господарського суду були наявні підстави, передбачені ч. 1 ст. 233 ГК України, для зменшення, нарахованої позивачем пені. При цьому судом також було враховано інтереси позивача, прийнято до уваги, що діяльність ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" має важливе значення щодо надійного і безпечного функціонування газотранспортної системи, у зв`язку з чим господарський суд частково задовольнив клопотання відповідача, який просив зменшити розмір пені на 90%, та зменшив розмір заявлених штрафних санкцій на 50%, чим забезпечив дотримання балансу інтересів обох сторін.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
Відповідно положень до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) (аналогічні приписи містяться у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).