ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 4/63
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стример"
представник скаржника - Білик С. І., в. о. директора
позивач - Відкрите акціонерне товариство "Сумське автотранспортне підприємство № 15955"
представник позивача - не зʼявився
відповідач - Комунальне підприємство "Сумське бюро технічної інвентаризації"
представник відповідача - не зʼявився
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стример" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 (головуючий суддя Іоннікова І. А., судді Чорна Л. В., Коротун О. М.), з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 про виправлення описки, у справі Господарського суду Сумської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумське автотранспортне підприємство № 15955" до Комунального підприємства "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" про набуття права власності на недобудоване нерухоме майно,
1. Короткий зміст судового рішення по суті
1.1. 02.03.2004 Господарський суд Сумської області прийняв рішення, яким визнав за Відритим акціонерним товариством "Сумське автотранспортне підприємство № 15955" (далі - Позивач) право власності на недобудоване нерухоме майно - автостоянку, розташовану за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15.
1.2. Судове рішення мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується, що забудовником нерухомого майна - автостоянки, розташованої в м. Суми, вул. Чернігівська, 15 є Позивач, а готовність згідно з довідкою № 4-60 від 07.01.2003 складає 85 %, тобто частка невиконаних робіт є незначною. Вимога про зобовʼязання Комунального підприємства Сумського міського бюро технічної інвентаризації (далі - Відповідач) зареєструвати обʼєкт незакінченого будівництва не підлягає задоволенню, оскільки чинним законодавством не передбачено реєстрацію недобудованого майна.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
2.1. 22.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Стример" (далі - Скаржник) звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2004. Звертаючись з апеляційною скаргою, Скаржник зазначив, що за рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 302 від 15.05.2003 отримав дозвіл на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт обʼєкта нерухомості за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15 з подальшим використанням як авторинок. На підставі отриманого дозволу Скаржник здійснив будівництво обʼєкта нерухомості за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15 та вніс відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, обʼєкт нерухомого майна: незавершене будівництво, нежитлові будівлі готовністю 90% за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15 є приватною власністю Скаржника. В ході розгляду справи №818/1966/17 Скаржнику стало відомо, що рішенням Господарського суду Сумської області від 02.03.2004 визнано за Відкритим акціонерним товариством "Сумське автотранспортне підприємство №15955" право власності на недобудоване нерухоме майно - автостоянку, розташовану за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15.
2.2. Скаржник стверджував, що, оскільки дозвіл на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт обʼєкта нерухомості за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15 з подальшим використанням як авторинок надано 15.05.2003 рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №302, тобто до прийняття рішення Господарським судом Сумської області від 02.03.2004 у справі №4/63, і на час прийняття цього рішення Скаржник здійснював будівництво обʼєкта нерухомості за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15, Господарський суд Сумської області при неповному розгляді обставин справи прийняв рішення від 02.03.2004 у справі №4/63 щодо прав та обовʼязків Скаржника.
2.3. 14.03.2019 Північний апеляційний господарський суд ухвалив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стример" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2004; матеріали знищеної справи № 4/63 та матеріали справи № 4/63 повернути до Господарського суду Сумської області.
2.4. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Скаржник не надав доказів на підтвердження виконання ним будівельних робіт на обʼєкті нерухомості за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15. З огляду на те, що Скаржник не довів наявності у нього станом на час прийняття Господарським судом Сумської області оскаржуваного рішення у цій справі права власності на обʼєкт нерухомості, що знаходиться за вказаною адресою, у звʼязку з чим суд дійшов висновку про те, що оскаржуваним рішенням не порушено права скаржника, що виключає право подання апеляційної скарги, оскільки право подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, існує лише в тому випадку, коли буде доведено існування самого порушеного субʼєктивного права.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стример" (далі - Скаржник) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019, передати справу до Північного апеляційного господарського суду для продовження апеляційного провадження.
4. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі
4.1. При прийняття оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права, що не підлягали застосуванню, а саме положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та не застосували положення закону, який підлягав застосуванню, а саме - Цивільного кодексу УРСР, що призвело до порушення норм статей 254, 261, 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і неврахування того, що Скаржник набув всіх прав та обовʼязків замовника будівництва автостоянки, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 302 від 15.05.2003.
4.2. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не порушено права Скаржника, що виключає право подання апеляційної скарги.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. 30.05.2019 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
5.2. Вважає, що Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржуване рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2004 жодним чином не впливає на права Скаржника.
6. Встановлені судами обставини
6.1. За змістом рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №302 від 15.05.2003 "Про надання дозволу на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт обʼєктів" (далі - Рішення) саме Позивачу як замовнику будівництва надано право на продовження будівництва автостоянки на користь Скаржника з подальшим використанням її як авторинок.
6.2. В пунктах 2, 3 Рішення зазначено про необхідність замовникам в місячний термін після прийняття цього рішення укласти договір з управлінням капітального будівництва міської ради про відрахування коштів на будівництво загальноміських обʼєктів соціального і комунального призначення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста на виконання рішення виконавчого комітету міської ради від 16.07.2002 №411 "Про залучення коштів забудовників на розвиток загальноміських обʼєктів соціального та комунального призначення". Також зазначено про необхідність зареєструвати в органах державного архітектурно-будівельного контролю початок робіт.