У Х В А Л А
26 червня 2019 року
м. Київ
Провадження № 13-38зво19
Суддя Великої Палати Верховного Суду Яновська О. Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2006 року та ухвали Верховного Суду України від 03 жовтня 2006 року з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом,
в с т а н о в и л а:
Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2006 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 1, 4, 6 частини 2 статті 115 та частиною 2 статті 186, частинами 3, 4 статті 187, частиною 3 статті 262, статтею 257, частиною 2 статті 345, частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
На підставі статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засудженому остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Верховного Суду України від 03 жовтня 2006 року вирок апеляційного суду залишено без зміни.
25 червня 2019 року заявник ОСОБА_1, не погоджуючись із постановленими щодо нього судовими рішеннями, звернувся до Верховного Суду України із заявою про їх перегляд у зв`язку з встановленням рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Малий проти України" від 11 квітня 2019 року, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні кримінальної справи судом.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, є виключною обставиною.
Частиною 5 статті 33 КПК передбачено, що кримінальне провадження за виключними обставинами здійснюється з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 459 цього Кодексу, - Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до частини 3 статті 463 КПК заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду для її розгляду у складі Великої Палати.
Водночас, як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1, він звертається до Верховного Суду України, посилаючись на положення Глави 33 КПК, яку виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10. 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Ця обставина перешкоджає Суду вирішити питання щодо заяви ОСОБА_1, оскільки заявник не звертається безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду для розгляду його заяви.
Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повинна відповідати вимогам до її форми та змісту, встановленим частиною 2 статті 462 КПК.