Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 757/44101/17-ц
провадження № 61-36541св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Київська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2018 року та додаткову постанову Апеляційного суду міста Києва від 23 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Кравець В. А., Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 15 листопада 2004 року між ним та Київською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого йому передано в оренду земельну ділянку площею 1 000 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1, строком на 10 років.
Посилаючись на добросовісне й належне виконання обов`язків за цим договором, систематичну сплату орендної плати та податків протягом 2014, 2015, 2016 років та повідомлення відповідача більше ніж за місяць до спливу строку дії договору оренди про наміри поновлення договору оренди земельної ділянки, надіславши на його адресу відповідне клопотання з проектом додаткової угоди та всіма іншими необхідними документами, яке до теперішнього часу радою не розглянуто, ОСОБА_1 просив визнати договір оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року поновленим на 10 років на тих самих умовах, визнати договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року укладеним в редакції позивача, зобов`язати Київську міську раду здійснити відповідну реєстрацію договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року у складі головуючого-судді Писанець В. А. позов задоволено. Визнано договір оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року, укладений між Київською міською радою та ОСОБА_1, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. 15 листопада 2004 року за реєстровим номером 1104, поновленим на 10 років на тих самих умовах. Визнано договір оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року, укладений між Київською міською радою та ОСОБА_1, укладеним в редакції позивача. Зобов`язано Київську міську раду здійснити відповідну реєстрацію договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач у межах місячного терміну з дати закінчення договору оренди не повідомив про відмову у поновленні договору, не приймав рішень про відмову у поновленні договору та не направляв жодних листів на адресу позивача. Крім того, по закінченню строку договору не просив повернути земельну ділянку, натомість позивач, відкрито користувався протягом 2014-2017 років земельною ділянкою, належно виконував всі умови договору, в тому числі сплачував орендну плату та земельний податок, що свідчить про автоматичне поновлення договору на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" й відповідно про наявність підстав для визнання додаткового договору до договору оренди земельної ділянки укладеним в редакції позивача та здійснення відповідачем його реєстрації.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2018 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року в частині визнання договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року, укладеним в редакції позивача та зобов`язання відповідача здійснити реєстрацію договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки скасовано. Резолютивну частину рішення викладено наступним чином: "Визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 15 листопада 2004 року між Київською міською радою та ОСОБА_1, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. 15 листопада 2004 року за реєстровим номером 1104, поновленим на 10 років на тих самих умовах, з 15 листопада 2004 року.
Додатковою постановою Апеляційного суду міста Києва від 23 травня 2018 року відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року укладеним в редакції позивача та зобов`язання Київської міської ради здійснити відповідну реєстрацію договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині визнання договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року поновленим, оскільки позивач продовжує користуватися земельними ділянками після закінчення строку договору оренди та протягом одного місяця після закінчення строку дії цих договорів відповідачем не було направлено листа-повідомлення про заперечення у поновленні договорів оренди землі. Тому з вказаних підстав договір оренди вважається поновленим, що узгоджується з вимогами частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому зазначив, що договір поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором від 15 листопада 2004 року. А також вказав про відсутність підстав для визнання договору поновленим (укладеним) в редакції позивача, яка не була погоджена відповідачем, та помилковість висновку щодо зобов`язання Київської міської ради здійснити відповідну реєстрацію договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року, через відсутність у відповідача відповідних повноважень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2018 року Київська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанови апеляційного суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що відсутні передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року, оскільки позивач після закінчення строку дії договору не звертався з вимогою продовжити договір на той самий строк і на тих самих умовах, і така додаткова угода не була укладена.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанову та додаткову постанову апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 26 червня 2004 року рішенням Київської міської ради № 337/1547 ОСОБА_1, передана в довгострокову оренду строком на 10 років земельна ділянка загальною площею 1 000 кв. м, для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 .
15 листопада 2004 року між Київською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.
Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору оренди, договір укладено строком на 10 років та після закінчення строку його дії орендар має переважне право його поновлення на новий строк.
13 жовтня 2014 року ОСОБА_1 направив клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки (лист-повідомлення) до Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки з усіма необхідними документами, в тому числі проектом додаткової угоди про внесення змін до договору оренди, щодо поновлення строку його дії. Таке клопотання зареєстровано у Київській міській раді за № КОП-0449 від 13 жовтня 2014 року, проте відповідь позивачу надана не була, повідомлення про небажання продовжувати дію договору оренди та вимога про повернення земельної ділянки не направлялася.
Протягом 2014 - 2017 років ОСОБА_1 продовжував безперешкодно користуватися земельною ділянкою, належно виконував всі умови договору, зокрема сплачував орендну плату та земельний податок, що підтверджується відповідними квитанціями.