Постанова
Іменем України
24 червня 2019 року
м. Київ
справа № 757/44801/15-ц
провадження № 61-28565св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Київська міська адміністрація, Комунальне підприємство з утримання зелених насаджень Печерського району м. Києва,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2017 року в складі судді Писанець В.А. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2017 року у складі суддів: Шахової О.В., Вербової І.М., Поливач Л.Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Київської міської адміністрації, Комунального підприємства з утримання зелених насаджень Печерського району м. Києва про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 30 вересня 2015 року, він залишив належний йому на праві власності транспортний засіб HYUNDAI i30, 2010 року випуску, днз НОМЕР_1 на краю проїжджої частини біля будинку № 17 по вул. Іванова у м. Києві. Приблизно о 10-50 год. у вказаному транспортному засобі спрацювала сигналізація, про що він повідомив працівник охорони будинку. Повернувшись до свого автомобіля, він виявив, що на автомобіль впала частина дерева, тим самим завдавши транспортному засобу механічні пошкодження, чим спричинено майнову шкоду на його думку у розмірі 93187,66 грн. Крім того, вказаними подіями йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у 5000 грн. Особами винними у спричинені йому такої шкоди вважає відповідачів, оскільки утриманням в належному стані зелених насаджень вздовж вулиці на якій впало дерево займається Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району, яке в свою чергу підконтрольне Київській міській державній адміністрації.
У зв`язку з вищезазначеним, просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку 93 187,66 грн - на відшкодування майнової шкоди та 5000 грн - у відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2017 року, залишене без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2017 року, позовОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства з утримання зелених насаджень Печерського району м. Києва на користь ОСОБА_1 56 221,43 грн - на відшкодування майнової шкоди, 500 грн - на відшкодування моральної шкоди та 900 грн - витрат за проведення експертного дослідження. У іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодився апеляційний суд виходили з того, що заподіяна позивачеві майнова шкода має бути відшкодована відповідачем, як балансоутримувачем прибудинкової території на якій відбулося падіння дерева, оскільки статутом та діючим законодавством на Комунальне підприємство з утримання зелених насаджень Печерського району м. Києва покладено обов`язок належного догляду за зеленими насадженнями на об`єктах благоустрою комунальної власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 04 жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києвапросить скасувати судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з Печерського районного суду м. Києва цивільну справу № 757/44801/15-ц.
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої та апеляційної інстанції постановили судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не встановили всі фактичні обставини справи, а саме, не було враховано докази відповідача, що підтверджують виконання підприємством своїх обов`язків щодо обстеження зелених насаджень (акти від 30 вересня 2017 року, від 21 жовтня 2014 року, від 14 листопада 2014 року та 14 квітня 2015 року).
Крім того, зазначає, що судами всупереч вимогам статті 1166 ЦК України не враховано, що у даному деліктному зобов`язанні відсутній склад правопорушення. Відсутня вина заподіювача шкоди, а також сама шкода (її розмір). Судами також не застосовано норму матеріального права, яка передбачена 1192 ЦК України, а саме, не було встановлено реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
11 грудня 2017 року надійшли заперечення від ОСОБА_1, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судам апеляційної інстанції встановлено, що 30 вересня 2015 року представниками Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району складено акт, в якому зазначено, що 30 вересня 2015 року о 10-50 год. по вул. А. Іванова біля перехрестя з вул. Аніщенко ймовірно від пориву вітру впала зламана гілка дерева каштану, яке росло на луночному облаштуванні на тротуарі біля будинку № 17. Зріз гілки частки біля стовбура дерева мають ознаки внутрішньо-серцовинної гнилі (хвороби). Від падіння гілки були пошкодженні три легкових автомобіля припаркованих біля бордюрів та тротуару біля вул. А. Іванова. На місці події працювали працівники органів міліції, які з`ясовували обставини та наслідки падіння гілки і пошкодженого майна власників.
Як встановлено судами, відповідно до висновку дільничного інспектора Печерського РУ ГУМВС в м. Києві ОСОБА_2 від 28 жовтня 2015 року опитаний ОСОБА_1 пояснив, що 30 вересня 2015 року, припаркував свій автомобіль Хюндай, днз НОМЕР_1 червоного кольору по вул. Іванова в м. Києві, біля будинку № 17, та пішов по справах. Приблизно в 11-00 год. в автомобілі спрацювала сигналізація. Вийшовши до автомобіля побачив, що на автомобіль впала частина дерева каштану, внаслідок чого автомобіль зазнав пошкоджень.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль марки HYUNDAI, модель І30, реєстраційний номер НОМЕР_1, на праві власності належить ОСОБА_1 .
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до звіту ТОВ "Експертно - Асистуюча Компанія "Фаворит" про визначення вартості матеріального збитку від 12 жовтня 2015 року № 4237/4, на підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ HYUNDAI I30, дрн НОМЕР_1, станом на 30 вересня 2015 року дорівнює 56221,43 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.