Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 372/2348/17
провадження № 61-38580св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідачі: ОСОБА_1 (третя особа за зустрічним позовом), ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2018 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Верланова С. М., Приходько К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Укрсоцбанк"звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 11 травня 2006 року між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку (далі - АКБ СР) "Укрсоцбанк" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання невідновлюваної кредитної лінії №36/05-52, відповідно до умов якого відповідачеві було надано у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 30 000,00 доларів США. Відповідно до пунктів 1.1.1., 1.1.2 повернення кредиту здійснювалось згідно графіку з кінцевим терміном повернення не пізніше 10 серпня 2016 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних. В подальшому між сторонами договору укладались договори про внесення змін.
Відповідно до пункту 1.2 договору, кредит надавався ОСОБА_1 на поточні потреби.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальником ОСОБА_1, 30 листопада 2010 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 02-10/473, відповідно до умов якого ОСОБА_2 поручається за виконання позичальником ОСОБА_1 обов`язків, що виникли на підставі договору про надання невідновлюваної кредитної лінії або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому.
Банком умови за цим кредитним договором були виконані належним чином, проте відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим станом на 26 січня 2017 року у нього виникла заборгованість перед банком в розмірі 46 034,61 доларів США, з яких: 21 720 доларів США - заборгованість за кредитом та 24 314,61 доларів США - заборгованість за процентами.
На підставі викладеного, ПАТ "Укрсоцбанк" просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначену суму заборгованості.
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання поруки припиненою.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що вимоги банку щодо солідарного стягнення заборгованості є безпідставними, оскільки в договорі поруки не було встановлено строку після якого порука припиняється, відповідно банк пропустив шестимісячний строк пред`явлення вимоги до неї. Окрім того позивач за зустрічним позовом зазначала, що без її згоди 22 жовтня 2014 року було укладено договір про внесення змін до договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №36/05-52 від 11 травня 2006 року, згідно з яким було викладено договір кредиту в новій редакції, за виконання умов якого позивач за зустрічним позовом не поручалася.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 09 листопада 2017 року у складі судді Зінченко О. М. позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 46 034,61 доларів США.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем за первісним позовом не спростований факт укладення договору, отримання відповідачем кредитних коштів та наявність заборгованості.
Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не надала суду належних та допустимих доказів, які б давали суду можливість визнати поруку припиненою.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2018 рокурішення Обухівського районного суду Київської області від 09 листопада 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" про стягнення кредитної заборгованості відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано поруку згідно з договором поруки від 30 листопада 2010 року № 02-10/473, укладеним між ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 та ОСОБА_2, припиненою.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки позивач ухилився від надання матеріалів для проведення експертизи, яка була призначена для визначення розміру заборгованості, вказані обставини позивачем не доведені, а тому позов не підлягає до задоволення.
Ухвалюючи рішення про задоволення зустрічних позовних вимог, апеляційний суд виходив із то, що банк мав протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором 12 червня 2016 року) пред`явити вимоги до поручителя, проте кредитор з позовом звернувся у серпні 2017 року, тобто більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання основного зобов`язання, а отже в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині всього зобов`язання щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У липні 2018 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Касаційна скарга ПАТ "Укрсоцбанк" мотивована тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів, при цьому цей договір недійсним у встановленому законом порядку не визнавався.
Також у касаційній скарзі заявник зазначав, що судами першої та апеляційної інстанцій визнано факт існування заборгованості за кредитним договором та факт порушення договірних зобов`язань зі сторони відповідача ОСОБА_1 Наданий позивачем за первісним позовом розрахунок заборгованості відповідачів за кредитним договором є достатнім, належним та допустимим доказом, відповідачами розмір заборгованості не спростований.
Крім того, заявник у касаційній скарзі звертає увагу на те, що висновок експерта не має переваги над іншими доказами у справі, апеляційний суд мав би заслухати доводи, пояснення, заперечення всіх учасників справи та врахувати їх при вирішенні спору по суті. Разом з цим, відповідачі не скористались своїм правом звернутись до суду першої інстанції з клопотанням про призначення та проведення судової економічної експертизи, а заявили таке клопотання тільки на стадії розгляду справи апеляційним судом.
Водночас, поза увагою апеляційного суду залишились доводи позивача за первісним позовом з приводу того, що відповідачами за первісним позовом не було надано жодного документа на підтвердження перебування відповідача ОСОБА_1 у зоні проведення антитерористичної операції, а також відомостей про отримання ним статусу учасника бойових дій, які б надали позивачеві за первісним позовом право здійснити перерахунок наявної заборгованості за кредитним договором.
Також заявник у касаційній скарзі посилається на помилковість висновків суду апеляційної інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог, та зазначає, що порука за основним зобов`язанням не припинилась, адже останній платіж боржник здійснив 01 березня 2017 року, а з позовом банк звернувся 01 серпня 2017 року, тобто в межах шестимісячного строку встановленого статтею 559 ЦК України.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ПАТ "Укрсоцбанк".
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 подав до Верховного Суду через відділ "Прийом громадян" відзив на касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк", у якій, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, просив касаційну скаргу заявника залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статі 400 цього Кодексу.
За правилами частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційного скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 11 травня 2006 року між АКБ СР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 36/05-52, за умовами якого банк надав позичальникові кредитні кошти в сумі 30 000,00 доларів США зі сплатою процентів за його користування в розмірі 12,5 % річних та кінцевим терміном повернення до 10 серпня 2016 року.
30 листопада 2010 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 2 до договору №36/05-52 від 11 травня 2006 року, яким було внесені зміни до умов договору щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами та встановлено проценту ставку в розмірі 14,51 % річних, а також визначений новий графік погашення заборгованості за кредитним договором.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальником за договором кредиту 30 листопада 2010 року між ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки 02-10/473, за умовами якого остання поручилася перед кредитором за виконання боржником свого обов`язку за кредитним договором.
22 жовтня 2014 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії від 11 травня 2006 року.
22 жовтня 2014 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін №02 до договору про надання не відновлювальної кредитної лінії від 11 травня 2006 року.
Відповідно до підпункту 1.1.2 кредитного договору повернення кредиту має здійснюватися згідно графіку, який міститься у додатку № 1 до цього договору і є його невід`ємною частиною.
Відповідно до пункту 2.5. кредитного договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється до 11 числа (включно) місяця наступного за тим, в якому позичальник користувався кредитом, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повному обсязі в день такого повернення.
Згідно з пунктом 3.3.13 договору про внесення змін до кредитного договору позичальник зобов`язаний протягом 60 календарних днів з дати одержання письмового повідомлення кредитора, достроково повернути в повному обсязі кредит, нараховані відсотки, комісії, а також можливі штрафні санкції у випадках визначених пунктами 3.2.3., 5.4. цього договору.
Унаслідок невиконання ОСОБА_1 належним чином зобов`язань за кредитним договором, ПАТ "Укрсоцбанк" 22 липня 2017 року направив відповідачам досудову вимогу про погашення заборгованості.
02 серпня 2017 року банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з боржника та поручителя.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 26 січня 2017 року, який надав позивач до позовної заяви, розмір заборгованості за кредитом становить 21 720,00 доларів США, що еквівалентно 590 960,74 грн, заборгованість за процентами - 24 314,61 доларів США., що еквівалентно 661 555,24 грн.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 19 червня 2014 року був призваний по мобілізації відповідно до Указу Президента України від 06 травня 2014 року № 454 "Про часткову мобілізацію", що підтверджується довідкою Обухівського районного військового комісаріату Київської області від 24 червня 2014 року і 16 листопада 2015 року Обухівським районним військовим комісаріатом Київської області йому було видане посвідчення учасника бойових дій.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права