Постанова
Іменем України
12 червня 2019 року
м. Київ
справа № 350/574/16-ц
провадження № 61-44477св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В, С., Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2018 року у складі судді Пулика М. В. і постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Горейко М. Д., Бойчука І. В., Ясеновенко Л. В. та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 серпня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Дельта Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 26 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Український промисловий банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 370-014/ФКВ-8, за яким йому було надано кредит у сумі 12 145 доларів США строком до 25 вересня 2015 року, зі сплатою процентів за його користування в розмірі 9,90 % річних.
З метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору 26 вересня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 370-014/Zфпор-08, за яким ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання відповідати перед банком у повному обсязі за зобов`язаннями ОСОБА_1, які виникають з кредитного договору.
Умови кредитного договору боржник не виконав, внаслідок чого станом на 30 березня 2016 року в нього утворилася заборгованість в сумі 70 186,99 грн, з яких: 43 558,80 грн - тіло кредиту, 5 369,00 грн - проценти за користування кредитом, 3 632,04 грн - комісія, 17 523,52 грн - пеня, 103,63 грн -3% річних за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань, яку позивач просив стягнути на свою користь солідарно з відповідачів.
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними договорів.
Зустрічний позов ОСОБА_1 мотивований тим, що він належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а саме: сплатив всю суму заборгованості за цим договором, тому у відповідності до положень статті 599 ЦК України вважав, що зобов`язання за цим договором припинились.
З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати, що він належним чином виконав свої зобов`язання та сплатив всю суму грошових кошів за кредитним договором від 26 вересня 2008 року № 370-014/ФКВ-08 між ТОВ "Український промисловий банк" та ним, у відповідності до статті 599 ЦК України; визнати недійсними, на даний час кредитний договір від 26 вересня 2008 року № 370-014/ФКВ-8 між ТОВ "Український промисловий банк" і та договір поруки від 26 вересня 2008 року № 370-014/Zфпор-08 між ТОВ "Український промисловий банк" і ОСОБА_2
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2018 року позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 70 186,99 грн, з яких 43 558,80 грн - тіло кредиту, 5 369,00 грн - відсотки, 3 632,04 грн - комісія, 17 523,52 грн - пеня, 103,63 грн - сума за ставкою 3% річних.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачами неналежним чином виконувались умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів .
Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору погоджений сторонами та діє до його повного виконання, а тому підстав для застосування наслідків спливу позовної давності немає.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 серпня 2018 року рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором від 26 вересня 2008 року № 370-014/ФКВ-08 в сумі 70 186,99 грн, з яких 43 558,80 грн - тіло кредиту, 5 369,00 грн - відсотки, 3 632,04 грн - комісія, 17 523,52 грн - пеня, 103,63 грн - сума за ставкою 3% річних, та судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язань за кредитним договором унаслідок чого виникла заборгованість, яку він має сплатити на користь банку.
Водночас апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині первісних позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 та відмовляючи у задоволенні цих позовних вимог, виходив з того, що банк звернувся до суду в квітні 2016 року, тобто з пропуском шестимісячного терміну на пред`явлення вимоги до поручителя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк".
Касаційна скарга мотивована тим, що банк звернувся до суду з цим позовом поза межами позовної давності, адже позивач, пред`явивши позичальникові вимогу про можливість достроково стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості у повному обсязі фактично змінив строк дії договору. Зі змісту рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2012 року у справі № 0908/5974/2012 вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з позичальника за цим кредитним договором в повному обсязі.
У вересні 2018 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості з ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.
Касаційна скарга ПАТ "Дельта Банк" мотивована тим, що неправильними є висновки суду апеляційної інстанції про припинення поруки ОСОБА_2 за зобов`язаннями ОСОБА_1
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк"
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У грудні 2018 року від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засобом поштового зв`язку до Верховного Суду надіслано відзиви на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк", у яких вони просили у задоволенні цієї касаційної скарги відмовити, а постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог до поручителя залишити без змін.
Також у грудні 2018 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому вона просила касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати повністю, постанову апеляційного суду в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у позові, а в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ПАТ "Дельта Банк" залишенню без задоволення, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 26 вересня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 370-014/ФКВ-8, за яким ОСОБА_1 надано кредит у сумі 12 145 доларів США строком до 25 вересня 2015 року, зі сплатою процентів в розмірі 9,90 % річних.
З метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору 26 вересня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 370-014/Zфпор-08, за яким ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання відповідати перед банком у повному обсязі за зобов`язаннями ОСОБА_1, які виникають з кредитного договору.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2012 року у справі № № 0908/5974/2012 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 370-014/ФКВ-8 у позові відмовлено. Зі змісту цього рішення вбачається, що предметом стягнення була заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 04 жовтня 2012 року в розмірі 41 835,63 грн.
Умови кредитного договору боржник не виконав, внаслідок чого станом на 30 березня 2016 року відповідно до розрахунку банку, в нього утворилася заборгованість в сумі 70 186,99 грн, з яких: 43 558,80 грн - тіло кредиту, 5 369,00 грн - проценти за користування кредитом, 3 632,04 грн - комісія, 17 523,52 грн - пеня, 103,63 грн -3% річних за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань, яку позивач просив стягнути на свою користь солідарно з відповідачів.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.