Постанова
Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 752/6707/16-ц
провадження № 61-26300св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії",
представник позивача - Тищук Микола Андрійович,
відповідач (заявник) - ОСОБА_1,
представники відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрремколіямаш",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року у складі судді Мирошниченко О. В. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є. у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 17 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрремколіямаш", про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 17 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі - ПАТ "Сбербанк") до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрремколіямаш" (далі - ТОВ НВП "Укрремколіямаш"), про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що 22 березня 2013 року між ПАТ "Сбербанк" і ТОВ НВП "Укрремколіямаш" було укладено договір про відкриття кредитної лінії, за умовами якого ПАТ "Сбербанк" відкрило відновлювальну кредиту лінію у доларах США, у межах якої ТОВ НВП "Укрремколіямаш" було надано кредитні кошти у загальному розмірі 2 002 200,00 дол. США з кінцевим терміном повернення кредиту - 21 березня 2016 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором про відкриття кредитної лінії, 18 червня 2013 року між ним та ПАТ "Сбербанк" було укладено договір поруки, за умовами якого він поручився перед банком за виконання ТОВ НВП "Укрремколіямаш" зобов`язань за кредитним договором.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 17 березня 2016 року з нього на користь ПАТ "Сбербанк" було стягнуто заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 22 березня 2013 року у розмірі 2 341 522,59 дол. США та пеню у розмірі 5 472 032,76 грн.
Вважав, що рішення третейського суду відповідно до статті 389-5 ЦПК України 2004 року підлягає скасуванню, оскільки третейський суд розглянув справу, яка йому не підвідомча. Так, згідно з пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди" справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної установи), не підлягають розгляду третейськими судами. Крім того, рішення третейського суду ухвалено у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, предметом якого була іноземна валюта - долар США. Наявність у правовідношенні щодо проведення розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті, не дозволяє віднести такі спори до спорів суто приватного характеру між приватними особами, які можуть розглядатися в приватному порядку - третейськими судами.
На підставі вказаного, ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 17 березня 2016 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що поручитель за змістом договору поруки не є споживачем послуг банку з кредитування, а, навпаки, є особою, яка своєю відповідальністю забезпечує відповідальність боржника у договорі споживчого кредиту, тобто споживача. Отже, поручитель не може розглядатись у договорі поруки як споживач послуг банку, а тому у цих правовідносинах на нього не поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів". Оскільки правових підстав для скасування оскаржуваного рішення третейського суду немає, суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилено.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення третейського суду. Висновки суду першої інстанції відповідають правовим позиціям висловленим Верховним Судом України у постановах від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2630цс15 і від 27 квітня 2017 року у справі № 6-1153цс16.
Також суд дійшов висновку про відсутність у цій справі ознак спору, що має публічно-правове значення.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечення на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до Розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року № 592/0/226-19 та Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-831цс15, згідно з якої норми Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" щодо регулювання обігу іноземної валюти в Україні, зокрема і проведення грошових розрахунків валютними цінностями, мають публічну основу, переслідують публічний інтерес і спрямовані на досягнення результату, необхідного в публічних цілях для задоволення публічних потреб - забезпечення стабільності української грошової одиниці - гривні. Наявність у правовідношенні щодо проведення розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті, такої концентрації суспільно-значимих публічних елементів не дозволяє віднести такі спори до спорів суто приватного характеру між приватними особами, які можуть розглядатися в приватному порядку - третейськими судами.
Крім того, положення Закону України "Про захист прав споживачів" свідчать про те, що спори між кредитодавцем і позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди" не можуть бути предметом третейського розгляду.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У січні 2018 року ПАТ "Сбербанк" подало заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.