Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
справа № 757/29891/16-ц
провадження № 61-19833св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого (судді-доповідача) - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 лайовича на рішення Печерського районного суду міста Києва, у складі судді Цокол Л. І., від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є., від 07 червня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення винагороди за надані послуги адвоката.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, 15 березня 2012 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги. Позивач в якості адвоката здійснював захист відповідача ОСОБА_2, як підозрюваного, а пізніше як обвинуваченого та підсудного на стадії досудового слідства в Печерському РУ ГУ МВС України у м. Києві, Печерському районному суді міста Києва і в Апеляційному суді міста Києва по кримінальній справі № 06-14911, яка була порушена відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 309 КК України. Оплата послуг адвоката за домовленістю між сторонами визначалась окремо, зокрема 14 грудня 2012 року відповідачем ОСОБА_2 була складена розписка про те, що за весь період участі адвоката під час розгляду кримінальної справи останній винний ОСОБА_1 47 тис. грн. Проте, вказані кошти відповідачем сплачені не були, а тому позивач просив стягнути їх примусово відповідно до положень статті 903 ЦК України із застосуванням статті 625 ЦК України за затримку виконання грошового зобов`язання. При цьому позивач просив поновити йому пропущений строк позовної давності, вказуючи на стан здоров`я, встановлену йому групу інвалідності, а також його неодноразові звернення до суду та правоохоронних органів із вимогами про відновлення його порушеного права.
Із урахуванням зазначеного, доповнень до позовної заяви, позивач просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на свою користь несплачені за договором кошти та відсотки за затримку виконання грошових обов`язків у розмірі 735 080, 00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що обставини, на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, не знайшли свого підтвердження. Складена ОСОБА_2 розписка не є угодою між адвокатом та клієнтом щодо порядку обчислення гонорару або визначення оплати наданих адвокатом послуг, оскільки остання не містить переліку робіт та їх вартості, як і не містить посилання на те, що вказані кошти ОСОБА_2 повинен сплатити за виконану адвокатом Скориком В. М. роботу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2017 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що при вирішені спору судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини справи, зібраним по справі доказам надано належну оцінку та зроблено правильний висновок про недоведеність позовних вимог, у зв`язку із чим правильно відмовлено у задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2017 року і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що 15 березня 2012 року між сторонами було укладено договір-доручення про надання правової допомоги № 5. Позивачем, як адвокатом, було надано відповідачу правову допомогу. За надані позивачем послуги відповідач у повному обсязі не провів розрахунок, у добровільному порядку склав розписку, у якій зобов`язався до кінця грудня 2012 року сплати заборгованість у розмірі 47 тис. грн, однак кошти так і не повернув. При вирішенні спору судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи, не застосовано норми матеріального права, які підлягають до застосування, та передчасно та невмотивовано відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення винагороди за надані послуги адвоката призначено до судового розгляду.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 757/29891/16 розподілено судді-доповідачеві.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 березня 2012 року між сторонами було укладено договір-доручення про надання юридичної допомоги № 5, згідно з яким ОСОБА_2, як замовник, та адвокат Скорик В. М., як виконавець, дійшли згоди про те, що відповідач доручає позивачу надання правової допомоги у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 за частиною другою статті 307, частиною другою статті 309 КК України на досудовому слідстві, в органах прокуратури та під час розгляду кримінальної справи в суді (а. с. 22).
Пунктом 4 вказаного договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату за цим договором-дорученням готівкою особисто виконавцю згідно домовленості.
14 грудня 2012 року ОСОБА_2 складено розписку про те, що останній отримав у борг від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 47 тис. грн та зобов`язується повернути їх до 25 грудня 2012 року без процентів, а у разі прострочення зобов`язався сплатити один процент за кожний день прострочення (а. с. 19).
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.