1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


05 червня 2019 року

м. Київ


справа № 521/17939/15-ц

провадження № 61-24226св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,

Усика Г. І., Яремка В. В.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2017 року у складі судді Маркарової С. В. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 12 квітня

2018 року у складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д., Черевка П. М.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій


У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про розірвання договорів, стягнення суми грошових коштів.


Позовна заява мотивована тим, що згідно із укладеними між сторонами договорами нею були внесені грошові кошти на депозитний рахунок ПАТ КБ "ПриватБанк"

під 10 % річних у доларах США та 8 % річних у євро до 07 грудня 2014 року.


Позивач стверджувала, що у березні 2014 року відповідач почав порушувати умови договорів шляхом припинення нарахування та сплати відсотків за вкладами, заблокував доступ до ощадних карток та он-лайн доступу до "Приват 24".


30 квітня 2014 року позивач звернулась до банку із заявами про дострокове розірвання договорів та повернення грошових коштів.


Листами від 23 та 24 червня 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" повідомило про неможливість розірвання договорів та повернення грошових коштів, посилаючись на те, що діяльність відділення банку на території Автономної Республіки Крим припинена у зв`язку із окупацією півострову.


Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просиларозірвати укладені 07 грудня 2012 року із ПАТ КБ "ПриватБанк" договори банківських вкладів

SAMDN01000731247220, № SAMDN01000731247012; стягнути із ПАТ КБ "ПриватБанк" на свою користь суму депозитного вкладу та відсотків за договором банківського вкладу у розмірі 52 668,49 доларів США, суму депозитного вкладу та відсотків за договором банківського вкладу у розмірі 37 601,09 євро, а також суму грошових коштів за картковим рахунком у розмірі 2 927,32 євро.


Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь

ОСОБА_1 суму депозитного вкладу та відсотків за договором банківського вкладу № SAMD01000731247220 у розмірі 52 668,49 доларів США. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу та відсотків за договором банківського вкладу № SAMDN01000731247012 у розмірі 37 601,09 євро. Розірвано договори № SAMDN01000731247220, № SAMDN01000731247012, укладені 07 грудня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 У решті позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.


Рішення мотивоване тим, що ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє банк від виконання обов`язків за укладеними договорами та зазначив, що оскільки внесені позивачем грошові кошти на депозит не повернуті банком, то вимоги про отримання процентів за користування депозитними коштами до дня, який передує дню повернення банківського вкладу, є обґрунтованими. Крім того, суд першої інстанції вказав, що відповідачем порушено умови договору щодо виплати позивачу депозитного вкладу та нарахованих відсотків, що є істотним недоліком у наданні банківських послуг, а тому позовні вимоги про розірвання договорів є обґрунтованими. Вимоги про стягнення на користь позивача

2 927,32 євро за картковим рахунком є недоведеними, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.


Постановою Апеляційного суду Одеської області від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2017 року скасовано в частині розірвання договорів депозиту та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2017 року змінено у частині стягнення суми грошових коштів та судового збору.


Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за договором банківського вкладу № SAMD01000731247220 у розмірі 40 000,00 доларів США та відсотки за цим договором у розмірі 3 741,90 доларів США.


Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за договором банківського вкладу № SAMDN01000731247012 у розмірі 30 000,00 євро та відсотки за цим договором у розмірі 2 245,16 євро. Вирішено питання розподілу судових витрат.


Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошових коштів, виходив із того, що на момент звернення до суду з відповідним позовом дія спірних договорів сплинула, а тому стягнення процентів за спірними договорами можливе лише до 07 грудня 2014 року. Крім того, відмовляючи у задоволенні позову про розірвання договору та дострокове повернення вкладів, суд виходив із того, що позов подано 04 листопада 2015 року, тобто після закінчення дії договору, відповідно розірвати припинений договір неможливо.


Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги


У травні 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 12 квітня 2018 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.


Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надала оригіналів договорів та квитанцій, які б підтверджували факт укладення договорів банківських вкладів між сторонами та внесення заявленої суми грошових коштів на рахунки, а отже, судове рішення ухвалено за копіями документів, доданих до позовної заяви, які не є належним доказом. Крім того, після окупації території АР Крим та м. Севастополя виконання зобов`язань за укладеними ПАТ КБ "ПриватБанк" у Криму договорами депозитного вкладу, окупаційна влада поклала на Автономну некомерційну організацію "Фонд захисту вкладників" за рахунок майна банку, яке знаходиться на території АР Крим та м. Севастополя. Також неправильно вирішено питання щодо стягнення відсотків за договорами банківського вкладу у розмірі, заявленому позивачем, оскільки у разі продовження строку вкладу проценти за кожний повний строк вкладу сплачуються у повному обсязі, а проценти за останній строк вкладу, який на момент розірвання договору ще не сплив, нараховуються за зниженою процентною ставкою.


Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк".


Рух справи у суді касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, ухвалою від 13 травня 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду.


Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.


Позиція Верховного Суду


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.


Судом встановлено, що 07 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладені договори № SAMDN01000731247220, № SAMDN01000731247012, за якими позивач передала, а банк прийняв грошові кошті (вклад "Депозит VIP") на строк

до 07 грудня 2013 року під 10 % річних у доларах США та 8 % річних у євро.


07 грудня 2012 року за договором № SAMDN01000731247220 ОСОБА_1 внесено грошову суму (вклад) у розмірі 30 000,00 доларів США, на підтвердження чого банком видана ощадна книжка за № 1201000134767594, відкритий депозитний рахунок

НОМЕР_1 та надана квитанція № 390096168.


07 грудня 2012 року за договором № SAMDN01000731247012 ОСОБА_1 внесено грошову суму (вклад) у розмірі 30 000,00 євро, на підтвердження чого банком видана ощадна книжка за № 1201000134767297, відкрито депозитний рахунок

НОМЕР_2 та надана квитанція № 3.


................
Перейти до повного тексту