ПОСТАНОВА
Іменем України
25 червня 2019 року
Київ
справа №820/2529/18
адміністративне провадження №К/9901/3894/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (суддя Заічко О.В.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року (судді: Жигилій С.П. (головуючий), Любчич Л.В., Перцова Т.С.)
у справі № 820/2529/18
за позовом ОСОБА_1
до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
третя особа - Рада адвокатів Харківської області
про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Центральна ОДПІ м. Харкова), в якому просив зобов`язати відповідача зняти позивача з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 як адвокат звернувся до Ради адвокатів Харківської області із заявою про припинення ним адвокатської діяльності. Водночас позивач подав заяву до Центральної ОДПІ м. Харкова про зняття його з податкового обліку, проте відповідач, діючи всупереч вимогам чинного законодавства, відмовився задовольнити заяву ОСОБА_1
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 10 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року, в задоволенні позову відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не було дотримано відповідної процедури, що передує зняттю з податкового обліку, яка полягає в наступному: припинення права на заняття адвокатською діяльністю та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, подання позивачем до відповідача заяви за формою № 7-ЄСВ, проведення перевірки та у разі відсутності заборгованості з податків та зборів - зняття позивача з обліку. За таких обставин суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Не погодившись із судовими рішеннями, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити адміністративний позов.
При цьому скаржник зазначив, що суди неправильно застосували пункт 11.18 Порядку обліку платників податків, дійшовши помилкового висновку, що для зняття з обліку самозайнятої особи необхідна наявність одночасно двох підстав, кожна з яких, на думку судів, не є самостійною: наявність документально підтвердженої інформації про припинення незалежної діяльності від відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо) та подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.
У своєму відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає судові рішення законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги просив відмовити. Центральна ОДПІ м. Харкова зазначила, що фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, - адвокат може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про зміну організаційної форми адвокатської діяльності або зупинення чи припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Від третьої особи відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
25 червня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання відповідача про заміну Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на Головне управління ДФС у Харківській області у зв`язку з проведенням державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті реорганізації.
З огляду на положення статті 52 КАС України колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача шляхом заміни Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області її правонаступником Головним управлінням ДФС у Харківській області.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатська діяльність), на підставі свідоцтва про здійснення незалежної професійної діяльності №346, виданого 13 листопада 2002 року Харківською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатів.
06 квітня 2017 року позивач у порядку, передбаченому частиною першою статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", звернувся до Ради адвокатів Харківської області із заявою про припинення дії його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання.
Рада адвокатів Харківської області листом від 10 квітня 2018 року проінформувала позивача про відсутність підстав для задоволення його заяви про припинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з огляду на положення статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в частині необхідності подання заяви про внесення змін до Єдиного реєстру адвокатів України та у зв`язку з невиконанням позивачем при поданні заяви вимог пункту 4.11 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26.
13 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Центральної ОДПІ м. Харкова з питання зняття його з податкового обліку як самозайнятої особи та подав відповідні заяви за формами №8-ОПП та №5-ОПП.
Листом від 21 квітня 2017 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про залишення без виконання його заяви через порушення позивачем приписів Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, яке виразилось у ненаданні документального підтвердження Ради адвокатів Харківської області про припинення адвокатської діяльності позивача.
Надалі позивач звернувся до Головного управління ДФС в Харківській області із заявою від 30 травня 2017 року з питання зняття його з податкового обліку як самозайнятої особи, в якій зазначив, що він фактично не є адвокатом, відповідною діяльністю не займається та відносно нього немає жодних відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України.
08 червня 2017 року позивач отримав від Головного управління ДФС в Харківській області лист із роз`ясненням процедури припинення його діяльності, яка полягає у необхідності надання заяви за формами № 8-ОПП та № 7-ЄСВ (про зняття з обліку платника єдиного внеску), наданні рішення відповідного органу про припинення незалежної діяльності, прийнятті контролюючим органом рішення про проведення документальної позапланової перевірки, після проведення якої, у разі встановлення факту відсутності заборгованості платника перед бюджетом зі сплати податків та зборів, складається довідка № 12-ОПП про зняття з обліку.
Повторні звернення ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Харківській області та до Державної фіскальної служби України з цього питання не призвели до задоволення вимог позивача про прийняття контролюючим органом рішення про зняття його з податкового обліку як самозайнятої особи.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що позивач є самозайнятою особою в розумінні підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.