ПОСТАНОВА
Іменем України
25 червня 2019 року
Київ
справа №825/501/15-а
адміністративне провадження №К/9901/8442/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 (суддя Кашпур О.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 (судді: Грибан І.О. (головуючий), Беспалов О.О., Парінов А.Б.) та у справі №825/501/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Чернігівський завод радіоприладів" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.12.2014 № 0004912200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за основним платежем у розмірі 666 667,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 333 334,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що податковий кредит позивачем було сформовано за реально здійсненими господарськими операціями з контрагентом та на підставі належним чином оформлених первинних документів, натомість висновки контролюючого органу про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями є безпідставними та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015, позов задоволено, визнано оскаржуване податкове повідомлення - рішення скасовано.
4. Суди дійшли висновку, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій (від контрагента отримано товар, який використано у власній господарській діяльності), натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті від 01.12.2014 №2789/22/14307392, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "ЧеЗаРа" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість у складі податкового кредиту операцій з ТОВ "СТІЛ-СЕРВІС" за серпень 2014 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 44.6 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 202.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201, п. 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 666 667,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції в межах договору поставки, укладеного з контрагентом ТОВ "СТІЛ-СЕРВІС", не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер, оскільки отримання позивачем товарів не підтверджено належним чином оформленими первинними документами, зокрема відсутні товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, що підтверджують переміщення товару згідно видаткової накладної з м. Донецьк на відповідальне зберігання до м.Дніпропетровськ згідно Акту передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання. Отже, враховуючи вказене не можливо підтвердити факт отримання товару на відповідальне зберігання, як і не можливо встановити факт отримання позивачем товару в м. Чернігів.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючими органами прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ "СТІЛ-СЕРВІС" на підставі договору поставки.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії первинних документів, зокрема договори, додаткова угода специфікація, видаткова накладна, податкова накладна, платіжні доручення, акт передачі - приймання матеріальних цінностей, акти приймання -передачі матеріальних цінностей з відповідального зберігання, накладні на вантаж, акти здачі - приймання робіт (надання послуг), акти про приймання на склад, лімітні картки.
Судами також встановлено, що придбаний у контрагента товар (металопрокат) використано позивачем у власній господарській діяльності, зокрема для виробництва "ТРЕК-М" - оптико-електронної системи управління вогнем (ОЕС), призначеної для спостереження та виявлення наземних цілей; "Панорама-2П" - пристрою кругового огляду, спостереження, пошуку цілі і цілевказівки для бойового модуля БТР, та іншої продукції, яку виробляє позивач в процесі здійснення своєї господарської діяльності на замовлення інших підприємств.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган перераховує порушення, які на його думку, було допущено позивачем та висновки, які вказані в акті перевірки. Касаційна скарга не містить жодного обґрунтування в чому саме полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи.
Крім того, контролюючий орган вказує на те, що судами не було надано оцінки посиланням на те, що територія за адресою Дніпропетровський р-н., с. Партизанське, вул. Леніна, 25-ж, що належить ТОВ "Альфа-Фінанс" в оренду ТОВ "СТІЛ-СЕРВІС" не передавалось.
9. Товариство надало заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.3. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
10.4. Пункт 200.1 статті 200.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
10.5. Пункт 201.10 статті 201.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.