1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



25 червня 2019 року

Київ

справа №826/22478/15

адміністративне провадження №К/9901/19441/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,



розглянувши в передньому судовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016 (судді: Костюк Л.О. (головуючий), Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) у справі №826/22478/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "5-й Київський авторемонтний завод" (далі - позивач, Товариство) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2015:

0001951505, яким позивачу визначено штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання у розмірі 234 125,00 грн, що складає 23 412,50 грн;

0001941505, яким застосовано зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання у розмірі 617 943,95 грн, що складає 123 588,79 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідача були відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату Товариством грошового зобов`язання з податку за землю у період з 13.03.2014 по 31.08.2014, оскільки у вказаний період діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, встановлений Господарським судом міста Києва ухвалою про порушення провадження у справі про банкрутство від 07.11.2013 у справі №910/19021/13.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2015 (суддя Літвінова А.В. ) у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Рішення суду обґрунтовано тим, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, стосовно ж зобов`язань поточних кредиторів, то за цими зобов`язаннями, згідно з загальними правилами, нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів). Таким чином, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, введення останнього не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги Товариства задоволено в повному обсязі, Оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.

6. Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що під час знаходження підприємства в процедурі банкрутства (зокрема, на стадії ліквідації) до нього не застосовуються норми податкового законодавства, на таке підприємство поширюються норми спеціального законодавства - Закону України "Про банкрутство" і в своїй діяльності підприємство-банкрут зобов`язане діяти лише керуючись спеціальними нормами права. Таким чином у період знаходження позивача в процедурі банкрутства (зокрема, в процедурі ліквідації - з 26.03.2014 по 08.08.2014) до нього не застосовуються норми податкового законодавства, які встановлюють граничні строки сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю, а тому і нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю є неправомірним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності Приватного акціонерного товариства " 5-й Київський авторемонтний завод" з орендної плати за землю за 2013-2014 роки, якою встановлено порушення позивачем пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, а саме: платником податків протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання по орендній платі за землю.

За результатами вказаної складено акт від 26.05.2015 №2864/26-58-15-05-17/22889913 та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.06.2015, якими нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань по орендній платі за землю за періоди з 13.03.2014 по 31.08.2014.

Факт несвоєчасної сплати грошового зобов`язання з орендної плати за землю позивачем під час розгляду справи в судах не заперечувався.

Також судами встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2013 у справі №910/19021/13 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а постановою Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 Приватне акціонерне товариство " 5-й Київський авторемонтний завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 у справі №910/19021/13 було скасовано постанову господарського суду міста Києва від 26.03.2014 у справі № 910/19021/13 про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариство " 5-й Київський авторемонтний завод" та відкриття ліквідаційної процедури, а ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 припинено провадження у справі №910/19021/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства " 5-й Київський авторемонтний завод" та припинено дію мораторію.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неправомірність рішення суду апеляційної інстанції та порушення судом норм матеріального та процесуального права при його прийнятті, зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано того, що грошові зобов`язання з орендної плати за землю, які були самостійно задекларовані позивачем, є поточними зобов`язаннями на які дія мораторію не поширюється, а відтак застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату таких зобов`язань є обґрунтованим та відповідає приписам чинного законодавства.

11. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу в якому, позивач вказує на помилковість доводів касаційної скарги та на правильність висновків суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Конституція України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Пункт 1.3 статті 1.

Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

13.2. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

13.3. Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

13.4. Пункт 126.1 статті 126.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

14. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

14.1. Стаття 1.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

14.2. Частина перша статті 7.

Відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

14.3. Частина четверта статті 8.

Ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.


................
Перейти до повного тексту