ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2019 року
Київ
справа №812/1044/16
адміністративне провадження №К/9901/19180/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 (суддя - Смішлива Т.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 (головуючий суддя -Чебанов О.О., судді: Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі № 812/1044/16 за позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (далі - ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль") звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ДПІ у м. Сєвєродонецьку) від 04.08.2016 № 0002941203 про застосування штрафу в сумі 19070,86 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016, в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 та прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" посилається на те, що суди попередньої інстанції не надали належної правової оцінки доводам позивача стосовно того, що статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент порушення справи про банкрутство) передбачено вичерпний перелік на які не поширюється дія мораторію. Також посилання судів першої та апеляційної інстанцій на частину першу статті 23 цього ж Закону є помилковими з огляду на той факт, що в даній нормі закону йде мова про господарські санкції неустойку (штраф, пеню), проценти та інші економічні санкції, що є відмінним від штрафу, передбаченого спірним рішенням.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ДПІ в Сєвєродонецьку проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по екологічному податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" за 2016 рік.
За результатами вказаної перевірки ДПІ в Сєвєродонецьку складено акт від 15.07.2016 за № 1063/12-14-12-03/00131050, в якому відображено висновок про порушення позивачем граничних термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань, зокрема по екологічному податку в сумі 95354,29 грн. (надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, за I квартал 2016 року) протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 250.2 статті 250 Податкового кодексу України.
На підставі вищезазначеного акту перевірки, ДПІ в Сєвєродонецьку прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.08.2016 № 0002941203, відповідно до якого за затримку на 40 днів сплати грошового зобов`язання за платежем надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень в сумі 95354,29 грн. нараховано штраф 20 % у розмірі 19070,86 грн.
Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Строки сплати самостійно узгодженого платником податків податкового зобов`язання передбачені пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до вимог пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об`єктів.
Під час судового розгляду даної справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не заперечувався факт несвоєчасної сплати грошового зобов`язання по екологічному податку. Водночас, останній вказує, що у відповідача були відсутні правові підстави для накладення на ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з екологічного податку у спірний період, оскільки у вказаний період діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ухвали Господарського суду Луганської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 03.01.2013 у справі № 913/40/13-г.