ПОСТАНОВА
Іменем України
25 червня 2019 року
Київ
справа №825/1460/17
адміністративне провадження №К/9901/22850/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 (головуючий суддя - Д`яков В.І.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 (головуючий суддя - Шурко О.І., судді - Василенко Я.М., Степанюк А.Г.)
у справі № 825/1460/17
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини - польової пошти В1688 (військова частина А1815)
про визнання протиправним та скасування або визнання нечинним рішення,
установив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини - польової пошти В1688 (військова частина А 1815), в якому просив визнати протиправним та скасувати або визнати нечинним рішення відповідача, а саме: лист від 14.09.2017 № 576, яким позивача повідомлено, що підстав для зарахування на речове забезпечення та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно у відповідача не було.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказане рішення не відповідає дійсності та спростовуються витягом з наказу від 29.04.2016 № 97, де зазначено, що підставою для видачі вищевказаного наказу є речовий атестат і постановка позивача на речове забезпечення у Військову частину В1688.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 у справі № 825/1460/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017, у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування або визнання нечинним рішення відмовлено.
4. Судові рішення мотивовано тим, що позовні вимоги в частині оскарження листа не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржуване рішення не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі позивач просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю або направити справу на новий розгляд.
6. Вважає, що висновки судів є необґрунтованими та незаконними, оскільки оскаржуване рішення, на його думку, є не інформаційним листом, а документом, який носить характер рішення щодо відмови у виплаті грошової компенсації.
Позиція інших учасників справи
7. В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
9. Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2019 призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні без повідомлення учасників справи.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
10. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 08.09.2017 щодо виплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно.
11. Листом Тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини А1815 від 14.09.2017 № 576 повідомлено ОСОБА_1, що підстав для зарахування на речове забезпечення та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно у відповідача не було у Військової частини - польової пошти В1688 (військова частина А1815) не було.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
12. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
13. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
14. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
15. Частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;