ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2019 року
Київ
справа №826/15966/14
адміністративне провадження №К/9901/4935/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2014 (суддя Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 (головуючий суддя Шостак О.О., судді: Мамчур Я.С., Желтобрюх І.Л.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт Фіш" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт Фіш" (далі - ТОВ "Горизонт Фіш") звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - Київська міська митниця ДФС, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві (далі - ГУ Державна казначейська служба України у м.Києві - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 та щодо направлення такого висновку відповідачу 2 для здійснення повернення суми коштів з бюджету; стягнення з Державного бюджету України через орган Казначейства суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 33972,84грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015, позов задоволено частково.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач 1 оскаржив їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі митний орган просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти у справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач 1 зазначає, що сплачені декларантом суми коштів не є надмірно сплаченими грошовими коштами, помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями, а є передоплатою. Крім того, митний орган вказує, що повернення коштів здійснюється виключно органами Казначейства. При цьому, суди не в праві зобов`язувати суб`єктів владних повноважень чи їх посадових осіб приймати (видавати, створювати) певні нормативно-правові чи інші офіційні документи. Відповідач вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права у частині задоволених позовних вимог.
ГУ Державної казначейської служби України у м.Києві подано заяву про приєднання до касаційної скарги, у якій відповідач 2 погоджується з позицією митного органу про порушення судами попередніх інстанцій норм права з підстав, викладених у касаційній скарзі та просить вимоги касаційної скарги задовольнити.
У свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, згідно яких, судами попередніх інстанцій не були допущені порушення матеріального та процесуального права під час розгляду справи. Позивач вважає постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій обґрунтованими та законними. Позивач переконаний, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Як зазначає позивач, скасування судом рішення про коригування митної вартості товарів тягне за собою необхідність коригування митної вартості до вартості, визначеної декларантом та повернення надмірно сплачених, у зв`язку з таким коригуванням, митних платежів.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 попередній розгляд справи №826/15966/14 призначено на 18.06.2019.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Київською регіональною митницею за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України прийнято рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів від 23.01.2014 №100270004/2014/000018/2 та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 23.01.2014 №100270004/2014/50018.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 у справі №826/2649/14 за позовом ТОВ "Горизонт Фіш" до Київської регіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 23.01.2014 №100270004/2014/000018/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.01.2014 №100270004/2014/50018.
Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товару позивачем сплачено податок на додану вартість у розмірі 33 972,84грн.
З метою повернення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість на підставі рішення адміністративного суду, що набрало законної сили, ТОВ "Горизонт Фіш" звернулось до митного органу з заявою від 26.06.2014 про повернення надмірно сплачених митних платежів шляхом їх зарахування як передоплату, відповідно до статтей 301, 335 Митного кодексу України.
Листом від 14.07.2014 №8090/1/26-70-52-06 Київська міжрегіональна митниця відмовила позивачу у поверненні надмірно сплачених митних платежів, оскільки, як вважав митний орган, правові підстави для повернення коштів з Державного бюджету відсутні.
ТОВ "Горизонт Фіш" звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, ГУ Державної казначейської служби України у м.Києві про стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, у якому позивач просив суд:
визнати протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо неприйняття рішення про повернення надмірно сплачених митних платежів у вигляді податку на додану вартість у розмірі 33972,84грн. у формі відповідного висновку та щодо направлення такого висновку відповідачу 2 для здійснення повернення суми коштів з бюджету на поточний рахунок ТОВ "Горизонт Фіш" для митного оформлення майбутніх поставок товарів;
стягнути з Державного бюджету України через орган Казначейства на користь ТОВ "Горизонт Фіш" суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 33972,84грн.
Постановою суду першої інстанції, яка залишена без змін апеляційним судом, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Київської міської митниці ДФС щодо неприйняття рішення про повернення надмірно сплачених митних платежів у вигляді податку на додану вартість у розмірі 33972,84грн. у формі відповідного висновку та щодо направлення такого висновку ГУ Державної казначейської служби України у м.Києві для здійснення повернення цієї суми коштів з бюджету на поточний рахунок ТОВ "Горизонт Фіш" у Київській міській митниці ДФС для митного оформлення майбутніх поставок товарів.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди посилались на те, що наявними матеріалами справи підтверджується подання позивачем до митного органу письмової заяви про повернення надмірно сплачених платежів. Проте, відповідачем не було вжито дій, визначених законодавством, а лише направлено на адресу позивача лист. Разом з тим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення на користь позивача надмірно сплачених митних платежів у розмірі 33972,84грн. є передчасними та не підлягають задоволенню з огляду на те, що у останнього відсутній відповідний висновок митного органу.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України.
Згідно з частинами першою, третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини третьої статті 52 Митного кодексу України передбачено право декларанта, який заявляє митну вартість, оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів.
Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам Митного кодексу України, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину надміру сплаченими теж немає. Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів повертається декларанту, як зазначено у статті 301 Митного кодексу України, відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Положеннями пунктів 43.4, 43.5 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, яка регламентує умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618.