ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/1391/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз",
представник - адвокат Роєнко Є.В. (довіреність від 25.04.2019 №1-834),
відповідач -Концерн "Міські теплові мережі"
представник - Корнієць О.А. (довіреність №536/20-19 від 22.05.2019)
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 25.02.2019
у складі колегії суддів: Антонік С.Г. (головуючий), Березкіна О.В., Дармін М.О.
та рішення Господарського суду Запорізької області (в частині відмови у стягненні інфляційних втрат)
від 16.11.2018
у складі судді Зінченко Н.Г.
у справі №908/1391/18
за позовом Акціонерне товариство "Укртрансгаз"
до Концерну "Міські теплові мережі"
про стягнення 14 691 230, 20 грн. за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000137/685/ЗП-16 від 31.03.2016
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 27.03.2019 поштовим відправленням, направленим на адресу Центрального апеляційного господарського суду, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 (в частині відмови у стягненні інфляційних втрат) у справі №908/1391/18 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/1391/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2019.
3. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/1391/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2019, а ухвалою від 16.05.2019 Верховний Суд у зазначеному складі поновив Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі №908/1391/18 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 (в частині відмови у стягненні інфляційних втрат), призначив розгляд касаційної скарги на 18.06.2019 о 09:45.
4. Від Концерну "Міські теплові мережі" (далі - відповідач) надійшов відзив на касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", скаржник, позивач).
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
5. 17.07.2018 до Господарського суду Запорізької області звернулось АТ "Укртрансгаз" з позовною заявою про стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" 20 807 494, 42 грн. заборгованості за договором транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000137/685/ЗП-16 від 31.03.2016, в тому числі 18 684 831, 90 грн. основного боргу, 1 642 828, 53 грн. пені, 145 871, 87 грн. - 3% річних та 333 962, 12 грн. інфляційних втрат.
5.1. В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на статті 526, 530, 536, 612, 625, 953 ЦК України, статті 193, 198 ГК України та умови договору, обґрунтовував тим, що позивач надав відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу у січні-квітні 2018 року на загальну суму 65 058 538, 15 грн. та у травні-серпні 2018 року на загальну суму 2 662 211, 14 грн., що підтверджується актами наданих послуг за спірні періоди. При цьому, відповідач в порушення умов договору та положень чинного законодавства не виконав свох зобов`язання щодо повної оплати позивачу наданих послуг, у зв`язку із чим за березень та квітень 2018 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 099 771, 13 грн. та за травень-серпень 2018 року - 2 662 211, 14 грн. Крім того, позивачем нараховано пеню згідно із пунктом 7.3 договору, а також втрати від інфляції та 3% річних відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, позивач просив суд стягнути з Концерну "Міські теплові мережі" 10 761 982, 27 грн. основного боргу, 3 305 996, 72 грн. пені, 289 289, 09 грн. - 3% річних та 333 962, 12 грн. інфляційних втрат.
Короткий зміст рішення першої інстанції
6. Рішенням від 16.11.2018 Господарський суд Запорізької області позов задовольнив частково, стягнув з Концерну "Міські теплові мережі" (код ЄДРПОУ 32121458) на користь АТ "Укртрансгаз", (код ЄДРПОУ 30019801) 10 761 982, 27 грн. основного боргу, 3 305 996, 72 грн. пені, 289 289, 09 грн. - 3% річних від простроченої суми та 215 359, 02 грн. судового збору, в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
6.1. Місцевий суд встановив, що 31.03.2016 між АТ "Укртрансгаз" та Концерном "Міські теплові мережі" укладено Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000137/685/ЗП-16 (далі - Договір), відповідно до умов якого Газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника отриманого від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а Замовник зобов`язувався здійснити оплату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами Договору. Крім того, судом встановлено, що дія Договору пролонгована до 31.12.2018.
6.2. Місцевим судом встановлено, що надання відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами на загальну суму 67 720 749, 29 грн. у період з січня по серпень 2018 року підтверджується актами наданих послуг б/н від 31.01.2018 за січень 2018 року на загальну суму 21 877 742, 47 грн., від 28.02.2018 за лютий 2018 року на загальну суму 19 565 057, 12 грн., від 31.03.20187 за березень 2018 року на загальну суму 20 087 734, 30 грн., від 30.04.2018 за квітень 2018 року на загальну суму 3 528 004, 26 грн., від 31.05.2018 за травень 2018 року на загальну суму 456 820, 98 грн., від 30.06.2018 за червень 2018 року на загальну суму 783 525, 70 грн., від 31.07.2018 за липень 2018 року на загальну суму 774 712, 06 грн., від 31.08.2018 за серпень 2018 року на загальну суму 647 152, 40 грн. При цьому, місцевий суд зазначив, що такі акти наданих послуг за спірний період підписані без зауважень уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Разом з тим, станом на час вирішення спору відповідач здійснив розрахунки за надані за Договором послуги за січень і лютий 2018 року, а за період з березня по серпень 2018 року за відповідачем утворилася заборгованість за Договором на загальну суму 10 761 982, 27 грн.
6.3. Місцевий суд не прийняв до розгляду платіжні документи, які подавалися відповідачем в судовому засіданні 16.11.2018 в підтвердження часткової оплати заборгованості за Договором №1604000137/685/ЗП-16 від 31.03.2016, яка не врахована позивачем, оскільки зазначені докази подані відповідачем після початку вирішення справи по суті без обґрунтування поважності причин їх неподання раніше. При цьому, місцевий суд зазначив, що з наданих платіжних документів суд не може ідентифікувати, що ці оплати здійснені саме на виконання Договору №1604000137/685/ЗП-16 від 31.03.2016, оскільки в призначенні платежу відсутні посилання на Договір і такі документи не відповідають вимогам, передбаченим в абзаці 3 пункту 5.5 Договору.
6.4. Місцевий суд зазначив, що обов`язок з оплати наданих позивачем відповідачу послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу, відповідно до умов Договору №1604000137/685/ЗП-16 від 31.03.2016 покладено саме на відповідача як замовника цих послуг, відповідач щодо обсягу та вартості отриманого газу за спірний період не заперечував та здійснював оплату за послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу.
6.5. Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, місцевий суд дійшов висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства та виконано правильно. При цьому, заперечення відповідача про відсутність його вини у недотриманні умов Договору щодо своєчасної та повної оплати за надані послуги, що виключає нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені за неналежне виконання умов Договору, із посиланням на Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014, відхилені судом як необґрунтовані. Також, місцевий суд, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені на 90%, дійшов висновку, що надані на обґрунтування такого зменшення документи жодним чином не свідчать про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості та здійсненні з його боку конкретних дій щодо вжиття всіх можливих заходів для виконання зобов`язань за спірним Договором, а тому представлені відповідачем в обґрунтування свого клопотання докази не свідчать про винятковість розглядуваного випадку та наявність об`єктивних обставин, що виключали б можливість Замовника належним чином виконати свої зобов`язання за Договором. Крім того, розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, є співрозмірним з порушенням. При цьому, місцевий суд зазначив, що політична та економічна ситуація в країні в рівній мірі впливає на фінансове становище обох сторін, внаслідок чого суд не вбачає можливості в наданні переваги певній стороні.
6.6. Судом було перевірено розрахунок 3% річних, наданий позивачем, та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний правильно. Отже, позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом. Крім того, судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, та встановлено, що даний розрахунок виконаний не правильно, оскільки при нарахуванні інфляційних втрат за послуги, надані в січні 2018 року, нарахування повинно здійснюватися з березня 2018 року (позивачем неправильно здійснено з лютого 2018 року), за послуги надані в лютому 2018 року - з квітня 2018 року (позивачем неправильно здійснено з березня 2018 року), за послуги надані в березні 2018 року - з травня 2018 року (позивачем неправильно здійснено з квітня 2018 року). Тому в цій частині місцевий суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат не підлягає задоволенню судом.
6.7. Розглянувши клопотання про розстрочення виконання рішення суду у даній справі строком на 12 місяців, суд зазначив, що викладені відповідачем обставини щодо скрутного матеріального становища не є винятковими, не спростовують наявності вини у простроченні виконання грошового зобов`язання, а тому відсутні виключні підстави для надання розстрочки виконання рішення на 12 місяців.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
7. Не погодившись з рішенням місцевого суду в частині відмови у стягненні інфляційних втрат на суму 333 962,12 грн., позивач звернувся з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду.
Постановою 25.02.2019 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №908/1391/18 залишив без змін.
7.1. Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд, з посиланням на статтю 625 ЦК України, зазначив, що при виникненні заборгованості до 15 числа відповідного місяця, сума боргу індексується з урахуванням цього місяця, а якщо після 15 числа, то застосовується індекс наступного місяця. Тому апеляційний суд дійшов висновку, що за послуги надані в січні 2018 року відповідач повинен був розрахуватися до 20 лютого 2018 року. Однак, оскільки заборгованість виникла після 20 лютого, то індекс інфляції повинен нараховуватися з березня 2018 року. Разом з тим, відповідач застосував індекс інфляції за лютий 2018 року. Аналогічні помилки допущені позивачем по наступних місяцях поставки газу, так як на заборгованість нараховувався індекс інфляції місяця, в якому вона виникла, а не наступного місяця.
7.2. Апеляційний суд не прийняв уваги доводи апеляційної скарги про те, що господарський суд мав можливість самостійно перерахувати інфляційні втрати у відповідності до дійсних періодів заборгованості, оскільки господарський суд не має можливості виходити за межі позовних вимог, а вимоги про стягнення інфляційних збитків були заявлені по кожній поставці за кожний окремий місяць наявності основного боргу.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (позивач у справі)
8. Не погодившись з судовими рішеннями в частині відмови у стягненні інфляційних збитків на суму 333 962, 12 грн., позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Скаржник, з посиланням на статтю 625 ЦК України, статтю 198 ГК України, зазначив, що під час прийняття рішення місцевим судом, відповідачем фактично визнана позовна вимога щодо стягнення з нього інфляційних втрат за договором транспортування. При цьому, відмова у задоволенні позовної заяви в цій частині, на думку скаржника, є порушенням частини 2 статті 625 ЦК України, яка прямо передбачає стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції.
8.1. Скаржник доводив, що судами порушено приписи статей 7, 73, 236, 237, 282 ГПК України, оскільки в цій частині суд не відобразив доводи, на які посилався позивач, мотивуючи позовні вимоги щодо стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції. Також, суди могли самостійно застосувати методику розрахунку інфляційних збитків та здійснити власний розрахунок.