Постанова
Іменем України
24 червня 2019 року
м. Київ
справа № 654/2403/14-ц
провадження № 61-32989св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач за первісним та відповідач за зустрічним позовами - ОСОБА_1,
відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовами - ОСОБА_2,
відповідач за первісним та зустрічним позовами - ОСОБА_3,
треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради, служба у справах дітей виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, приватний нотаріус Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршалова Марина Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_4, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2017 року у складі судді: Ус О. В., та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2017 року у складі колегії суддів: Кутурланової О. В., Майданіка В. В., Орловської Н. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2014 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради, служба у справах дітей виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 є її сином, який перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від якого у них народились діти: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідачі розірвали шлюб, дітьми не піклуються і з 2007 року діти проживають з ОСОБА_1 .
Позивач зазначала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надали нотаріально посвідчену згоду на позбавлення їх батьківських прав і діти перебувають на матеріальному забезпеченні позивача.
ОСОБА_1 просила позбавити батьківських прав ОСОБА_3 і ОСОБА_2 відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ., та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, призначивши її піклувальником неповнолітніх дітей.
У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршалова М. В., про визнання недійсним правочину.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1, скориставшись її вкрай скрутним матеріальним станом, викликаним народженням третьої дитини та перебуванням у зв`язку із цим у декретній відпустці, шляхом введення в оману, змусила підписати заяву про надання згоди на позбавлення батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, пояснивши, що вона підписує документи, необхідні для отримання державної матеріальної допомоги на дітей. ОСОБА_2 ніколи не мала наміру надавати своєї згоди на позбавлення її батьківських прав, оскільки дочок любить та весь час опікувалась ними у межах своїх матеріальних можливостей.
ОСОБА_2 просила визнати недійсною заяву від 19 квітня 2014 року, посвідчену приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М. В., зареєстровану у реєстрі за № 637, 638.
Короткий зміст рішень судів першої інстанції
Заочним рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 липня 2014 року у складі судді: Францішка Ю. В., позов ОСОБА_1 задоволено. Позбавлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно неповнолітніх дочок: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позбавлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав відносно неповнолітніх дочок: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 опікуном над ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 піклувальником над ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 30 березня 2015 року у складі судді: Францішка Ю. В., заяву ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 липня 2014 року скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав передано до Дніпровського районного суду м. Херсона для розгляду за підсудністю.
У червні 2016 року справа передана до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду у зв`язку із ліквідацією суду.
Оскарженим рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав задоволено частково. Позбавлено ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав відносно неповнолітніх доньок: ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_6, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 . У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позовну ОСОБА_2 про визнання недійсним одностороннього правочину відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у суду відсутні сумніви щодо самоусунення від виконання своїх батьківських обов`язків батька дитини, про що додатково свідчить його процесуальна поведінка та байдужість до результату розгляду справи, неодноразове подання заяв про визнання позову. Позивачем не доведено нехтування матір`ю дітей своїми батьківськими обов`язками, що між позивачем та матір`ю дітей не існувало домовленості щодо утримання та виховання дітей, доказів звернення позивача або інших осіб до правоохоронних органів та органів опіки та піклування, починаючи з 2007 року про проведення профілактичних заходів та притягнення до відповідальності за невиконання матір`ю дітей батьківських обов`язків, характеристик на матір, що свідчать про її аморальну поведінку, тощо суду не надано. Таким чином суд першої інстанції зробив висновок, що у судовому засіданні не встановлено таких фактів, які б могли виправдати виключний захід, як позбавлення матері батьківських прав.
При відмові у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції зазначив, що заява про надання згоди на позбавлення батьківських прав від 19 квітня 2014 року не може бути підставою для припинення прав батьків, вона лише виражає волевиявлення осіб на час підписання заяви про те, що вони не заперечують проти позбавлення їх батьківських прав та може бути використана як доказ у суді, якому може бути надана відповідна оцінка.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2017 року у складі судді Ус О. В., залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради, служба у справах дітей виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, про позбавлення батьківських прав, призначення опікуном та піклувальником у частині призначення позивача опікуном та піклувальником. Роз`яснено ОСОБА_1, що вона не позбавлена повторного права звернення до суду з вимогами, що залишені без розгляду за її заявою.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на підставі пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали) первісні позовні вимоги у частині призначення позивача опікуном та піклувальником підлягають залишенню без розгляду за заявою ОСОБА_1
Короткий ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутні беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками ОСОБА_2, які б свідчили про умисне ухилення від виховання дітей, і, як наслідок, необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відповідно до статті 164 СК України.
Аргументи учасників справи
У серпні 2017 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 подала касаційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2017 року, в якій просить рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2017 року скасувати у частині відмови у позбавленні батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_8, а ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2017 року - повністю, і ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову. При цьому посилалася на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди порушили положення Закону України "Про охорону дитинства", Конвенції ООН 1989 року "Про права дитини", статті 171 СК України. Суди не врахували думку дітей щодо необхідності позбавлення батьківських прав. Вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, що згідно пункту 2 частини першої статті 164 СК України є підставою позбавлення батьківських прав.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що у касаційному порядку судові рішення оскаржуються лише у частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . В іншій частині вимог первісного та зустрічного позовів судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.