У Х В А Л А
12 червня 2019 року
м. Київ
Справа №826/5117/17
Провадження №11-1388заі18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л.
Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
розглянувши заяву про самовідвід судді Власова Юрія Леонідовича від участі в розгляді справи № 826/5117/17 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2018 року представник Верховної Ради України - Кот О. В. подала апеляційну скаргу на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 листопада 2018 року, якою справу № 826/5117/17 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14 січня 2019 року відкрила апеляційне провадження в цій справі, а ухвалою від 1 квітня 2019 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) на 12 червня 2019 року.
Суддя Верховного Суду Власов Ю. Л. подав заяву про самовідвід від участі в розгляді справи № 826/5117/17 відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС. Заяву мотивовано тим, що він підтримує тривалі дружні стосунки з ОСОБА_2, який є сином позивача - ОСОБА_1 .
Перевіривши наведені суддею Верховного Суду Власовим Ю. Л. на обґрунтування заяви про самовідвід доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.