Постанова
Іменем України
20 червня 2019 р.
м. Київ
Справа № 589/5082/17
Провадження № 51-9976 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Бражника М. В.,
за участю:
прокурора Гаврилюка С. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 02 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017200110001603, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Вороніж Шосткинського району Сумської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 16 лютого 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 02 жовтня 2018 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому що він19 листопада 2017 року приблизно о 22 годині,знаходячись біля кафе "Фортуна", розташованого по вул. Колесникова, 7-а в сел. Вороніж Шосткинського району Сумської області, побачив словесний конфлікт між своїми знайомими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Спостерігаючи за сваркою між вказаним особами, ОСОБА_1 дістав з кишень складний ніж, яким завдав ОСОБА_3 чисельних ударів в область тулубу зліва та стегон, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не містить достатніх доводів на спростування тверджень, викладених в апеляційних скаргах сторони обвинувачення про безпідставність висновку місцевого суду про можливість виправлення ОСОБА_1 при звільненні від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
На касаційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_1 подав заперечення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Гаврилюк С. М. просив касаційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України, у касаційній скарзі прокурора не оспорюється.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Одночасно статтею 75 КК України передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.