Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
Справа №161/6744/18
Провадження № 51-9925км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Бражника М. В.,
за участю:
прокурора Гаврилюка С. М.,
захисника Полущенка Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року про повернення його апеляційної скарги на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2018 року щодо ОСОБА_2 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2018 року затверджена угода про визнання винуватості від 25 квітня 2018 року, укладена між прокурором відділу прокуратури Волинської області Лісовецьким О. П. та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12017030010004015, а обвинувачений ОСОБА_2 визнаний винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 , як таку, що подана особою, яка не має права її подавати на вищевказаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала та короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про перегляд вказаного ним судового рішення у касаційному порядку. Висуває вимогу про скасування оскаржуваної ухвали судді апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановлений вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2018 року щодо ОСОБА_2 стосується його прав та інтересів, у зв`язку з чим суддя апеляційного суду безпідставно повернув апеляційну скаргу всупереч позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові №5-347кс15 від 03 березня 2016 року.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Полущенко Д. Г. не заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Прокурор Гаврилюк С. М. просив оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення, яке згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом встановлено правильність доводів ОСОБА_1 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, допущене апеляційним судом при вирішенні питання про прийняття його апеляційної скарги на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2018 року щодо ОСОБА_2 .
Так, ст. 398 КПК України визначено, що апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
При цьому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Перелік суб`єктів, що мають право на подання апеляційної скарги, визначено ст. 393 КПК України. Одночасно ст. 394 КПК України передбачає особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень, зокрема, частиною 4 вказаної статті визначено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Проте, окрім норм п. 17 ч. 1 ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24, ч. 4 ст. 394 КПК України, які призначені гарантувати доступ до правосуддя, цей основоположний принцип верховенства права гарантує Конституція України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 3 ст. 129).
Поняття "забезпечення права" за своїм змістом є більш широким поняттям, ніж поняття "право", яке використовується у главі 31 КПК України (провадження в суді апеляційної інстанції), бо воно передбачає, крім самого "права", ще й гарантований державою механізм його реалізації. Забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляцію чи касацію.
Конституція України, яка має найвищу юридичну силу, гарантує реалізацію права на оскарження у більш широкому розумінні, ніж у главі 31 КПК України, кореспондується із положеннями статті 24 КПК України й розширює коло учасників судового процесу, яким забезпечується конституційне право на оскарження судових рішень.