Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
справа № 401/323/17-ц
провадження № 61-32861св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - Світловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 червня 2017 року у складі судді Мельничика Ю. С. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Суровицької Л. В., Авраменко Т. М., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року Світловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 27 липня 2012 року звернувся до Управління за перерахунком пенсії і надав довідку прокуратури Кіровоградської області від 17 липня 2012 року про розмір заробітної плати за посадою, на якій він працював. 30 липня 2012 року проведено перерахунок пенсії відповідачу з 01 липня 2012 року та застосовано 90 % від нового посадового окладу замість 80 %.
14 червня 2016 року під час перевірки пенсійної справи встановлено, що відповідачу при здійсненні перерахунку пенсії за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2015 року безпідставно нараховано 27 580,17 грн, оскільки при розрахунку взято 90 % нового посадового окладу і не враховано зміни до законодавства, відповідно до яких розмір пенсії не повинен перевищувати 80 % посадового окладу відповідного працівника прокуратури.
Відповідач на письмове звернення Управління щодо повернення коштів не реагував, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача на його користь надміру виплачених грошових коштів у розмірі 27 580,17 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2017 року, в позові відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач не довів надання відповідачем ОСОБА_1 недостовірної інформації про розмір заробітної плати, згідно з якою у липні 2012 року перераховано його пенсію. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено недобросовісність з боку відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2017 року Управління звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
29 вересня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Управління.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що 14 червня 2016 року під час перевірки пенсійної справи встановлено невідповідність розміру перерахованої пенсії позивачу нормативно-правовим актам, внаслідок чого за період з 01 липня 2012 року до 21 грудня 2015 року виникла переплата пенсії у розмірі 27 580,17 грн.
Сума надміру виплачених коштів у розмірі 27 580,17 грн, що є предметом позову, є переплатою, а не пенсією, яка утворилася внаслідок помилкового застосування розміру заробітної плати під час перерахунку пенсії відповідача, тому на вказані грошові кошти не поширюється заборона, передбачена положеннями статті 1215 ЦК України.
Заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2008 року перебуває на обліку в Управлінні, якому призначено пенсію відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, чинної на час роботи на посаді працівника прокуратури.
31 травня 2012 року постановою Кабінету Міністрів України № 505 "Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури" з 14 червня 2012 року затверджено схему посадових окладів працівників органів прокуратури.
27 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Управління з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 17 липня 2012 року № 18-157 про збільшення розміру заробітної плати за посадою, на якій він працював.
30 липня 2012 року управлінням Пенсійного фонду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2012 року з розрахунку 90 % від нового посадового окладу.
14 червня 2016 року під час перевірки пенсійної справи ОСОБА_1 , позивачем встановлено переплату пенсії у розмірі 27 580,17 грн, оскільки працівники органів прокуратури, які отримують пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру", мали право на перерахунок пенсії з 01 липня 2012 року з розрахунку 80 % від нового розміру посадового окладу, а не з 90 %, яку нараховано відповідачу, оскільки Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).