Постанова
Іменем України
24 червня 2019 року
м. Київ
справа № 127/7231/16-ц
провадження № 61-26740св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, законними представниками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2017 року у складі головуючого судді Гуменюка К.П. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року у складі суддів: Сопруна В.В., Медяного В.М., Матківської М.В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
07 квітня 2016 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення.
Позов мотивовано тим, що вона зареєстрована та проживала з 23 грудня 1997 року у квартирі АДРЕСА_1 .
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2015 року, яке набрало законної сили, шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2015 року за ОСОБА_8 визнано право власності на 1/2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 житловою площею 42,8 кв.м., загальною площею 66,8 кв.м.
Квартира придбана за спільні кошти сторін з метою спільного проживання в ній, однак відповідач домовленості про порядок користування квартирою, що належить позивачу та відповідачу на праві спільної часткової власності не виконує.
12 липня 2015 року відповідач вигнав її з квартири та зазначив, що буде жити у даній квартирі сам. Повернувшись до квартири на наступний день, ОСОБА_8 не змогла до неї увійти, адже у вхідних дверях було змінено замок, після чого позивач звернулась до ОСОБА_2 з проханням надати їй ключ від замка вхідних дверей їхньої спільної квартири, однак дане прохання було залишене без задоволення. Відповідач ОСОБА_2 до квартири позивача не впускає, чим перешкоджає їй користуватися житлом.
Окрім того, відповідач відмовився добровільно виділити позивачу кімнату для проживання та надати доступ до її житла, повернути їй особисті речі та інше майно, що змусило ОСОБА_8 звернутись до суду за захистом її прав.
У зв`язку з вищезазначеним, просила суд вселити її у квартиру АДРЕСА_1 , встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши позивачу одну житлову кімнату площею 18,6 кв.м., підсобні приміщення квартири, а саме: коридор, туалет, кухню, ванну кімнату, залишити у спільному користуванні, зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_8 користуватись виділеною їй кімнатою площею 18,6 кв.м. та підсобними приміщеннями у квартирі АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2017 року, залишене без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року, позов задоволено частково.
Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_8 кімнату площею 18,6 кв. м., при цьому кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор, вбудовану шафу та балкон залишено у спільному користуванні співвласників.
Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_8 користуватись кімнатою площею 18,6 кв. м. та приміщеннями спільного користування квартири АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судового збору.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_9 , суд першої інстанції, з висновками якими погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачці у користуванні кімнатою площею 18,6 кв. м. та приміщеннями спільного користування квартири АДРЕСА_1, та оскільки ОСОБА_8 є власником 1/2 зазначеної квартири і має право на захист своїх прав на засадах захисту прав власника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 15 листопада 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення в частині зобов`язання ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_8 користуватись кімнатою площею 18,6 кв. м. та приміщеннями спільного користування квартири АДРЕСА_1, а також у стягненні судового збору в розмірі 551,20 грн. скасувати та направити справу в цій частині на новий апеляційний розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу № 127/7231/16-ц.
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення в частині зобов`язання ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_8 користуватись кімнатою площею 18,6 кв. м. та приміщеннями спільного користування квартири АДРЕСА_1, а також у стягненні судового збору в розмірі 551,20 грн.постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суди не встановили всі фактичні обставини справи, а саме, що позивачка сама переїздила зі спірною квартири та ця обставина відбулася за домовленістю сторін. ОСОБА_2 сама ініціювала переїзд, щоб між колишнім подружжям не виникало сварок, нікого він не виганяв та не чинить перешкод позивачці в користуванні їй відділеною частини квартири.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
25 січня 2018 року надійшов відзив від ОСОБА_2 в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що судом першої та апеляційної інстанції встановлено всі фактичні обставини справи, а саме, що відповідач не впускає її в спірну квартиру, чинить перешкоди у користуванні спірною квартирою. Окрім того, відповідач відмовився добровільно виділити позивачу кімнату для проживання та надати доступ до її житла, повернути їй особисті речі та інше майно, що змусило ОСОБА_8 звернутись до суду за захистом її прав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 05 грудня 1997 року ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (продавці) та ОСОБА_2 (покупець) уклали біржовий контракт про купівлю-продаж нерухомості № 725, відповідно до умов якого продавці продали, а покупець купив трьох кімнатну квартиру № 20 , яка складає 1/ 40 часток жилого цегляного будинку, загальною жилою площею 1530,5 кв.м., 1972 року будівництва, позначеного на плані літерою "А", розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . В постійне користування покупця відходить: коридор 20-1, ванна 20-2, туалет 20-3, комора 20-4, кухня 20-5, кімнати 20-6, 20-7, 20-8, частина підвалу площею 1,5 кв.м. Загальна площа квартири становить 66,8 кв.м., житлова площа 42,8 кв.м.
Як встановлено судами, згідно технічного паспорту, власником вищезазначеної квартири є ОСОБА_2, квартира складається з 3 кімнат житловою площею 42,8кв.м., у тому числі: 1-а кімната 18,6 кв.м. (на плані № 6), 2-а кімната 12,1 кв.м. (на плані № 7), 3-я кімната 12,1 кв.м. (на плані № 8), кухня 8,8 кв.м. (на плані № 5), ванна кімната 2,1 кв.м. (на плані № 2), вбиральня 1,2 кв.м. (на плані № 3), коридор 9,4 кв.м. (на плані № 1), вбудована шафа 0,9 кв.м. (на плані № 4). Квартира обладнана балконом 1,6 кв.м. (а.с. 10).
Судом першої та апеляційної інстанції досліджено, що відповідно до довідки, виданої ТОВ "ЖЕО", у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та постійно проживають: ОСОБА_2 (власник), ОСОБА_8 (дружина), ОСОБА_13 (син) та ОСОБА_3 (син) (а.с. 8).
Відповідно до акту № 2199, складеного комісією у складі інженера ВРС ТОВ "ЖЕО" Якубівської О.Т., заступника начальника ВРС ТОВ "ЖЕО" Войшової І . С . , що за адресою: АДРЕСА_5 зареєстрований ОСОБА_2 Також встановлено, що за вищевказаною адресою фактично проживають без реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 62).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2015 року, яке набрало законної сили, шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2015 року визнано за ОСОБА_8 право власності на 1/2 частку трикімнатної квартири АДРЕСА_1 житловою площею 42,8 кв.м., загальною площею 66,8 кв.м. (а.с. 4-6).
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_8 на праві приватної спільної часткової власності належить Ѕ частка квартири АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 42-44).
Відповідно до договору дарування від 22 грудня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1631, ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_3 прийняв у дар 1/2 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.131).
Судом встановлено, що відповідно до витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 грудня 2016 року, за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на 1/2 частку вищезазначеної квартири (т.1 а.с.132).
Таким чином, ОСОБА_8, а з 22 грудня 2016 року і ОСОБА_3, на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, по 1/2 частки.
18 лютого 2017 року позивач ОСОБА_8 зверталась до правоохоронних органів із заявою по факту того, що колишній чоловік не допускає її до квартири, що підтверджується талоном - повідомленням № 36 (т.1 а.с.158).
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно з листа Лівобережного відділення поліції ВВП ГУНП у Вінницький області від 05 квітня 2017 року №3667/201/03 розглянуто звернення ОСОБА_8 від 18 лютого 2017 року, за наслідками проведеної перевірки, колишнього чоловіка попереджено про неприпустимість вчинення протиправної поведінки відносно позивача. Зокрема зазначено, що для вирішення спірного питання слід звернутись до Вінницького міського суду Вінницької області в порядку приватного звернення, так як між сторонами вбачаються ознаки цивільно-правових відносин (т.1 а.с.159).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.