Постанова
Іменем України
24 червня 2019 року
м. Київ
справа № 335/9437/14
провадження № 61-27736св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач -Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват банк" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2014 року у складі головуючого судді Кравченко Л.Ю. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 7 вересня 2017 рокуу складі суддів: Онищенка Е.А., Бєлки В.Ю., Воробйової І.А.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2014 році Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 16 червня 2011 року.
Позов мотивовано тим, що між ПАТ "Приватбанк" та відповідачем був укладений договір № б/н від 16 червня 2011 року. За умовами даного договору позивач отримав кредит у розмірі 4200,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, тому станом на 30 травня 2014 року загальна заборгованість відповідача за кредитом складає 11909,09 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4196,43 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 6669,37 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 543,29 грн.
У зв`язку з вищезазначеним просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором 11909,09 грн. та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2014 року, залишене без зміни ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 7 вересня 2017 року, в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимогПАТ КБ "Приватбанк", суд першої інстанції, з висновками якими погодився апеляційний суд, посилаючись на положення статей 257, 261, 267 ЦК України, виходив з того, що після останнього платежу здійсненого відповідачем 20 червня 2011 року, Банк звернувшись до суду з позовом лише 14 серпня 2014 року пропустив трирічний строк позовної давності для зверненням про захист свого порушеного права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 27 вересня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ "Приватбанк" просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя вищезазначену цивільну справу № 335/9437/14.
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами постановлені судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судами не спростовано, що заборгованість за кредитним відповідачем не погашена та у відповідача перед банком існує надалі борг. Оскільки кошти за кредитним договором відповідачем повернуто не було, правовідносини сторін є дійсними, а тому вважає, що проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності. Крім того, зазначає, що строк позовної давності не пропущений.
Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
Заперечення до Верховного Суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ПАТ "Приватбанк" та ОСОБА_1 16 червня 2011 року укладений кредитний договір.
Відповідно до заяви позичальника, банк надає позичальнику кредит у розмірі 4200,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
ОСОБА_1, підписуючи заяву № б/н від 16 червня 2011 року, погодився, що вказана заява разом із пам`яткою клієнта, запропонованими банком умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір.
Згідно з розрахунком по сплаті заборгованості, остання видача готівкових грошей відповідачу була здійснена 20 червня 2011 року. Жодних платежів або зняття готівкових грошей з картки відповідачем з того часу не здійснено.
Пред`являючи позов у серпні 2014 році, ПАТ КБ "Приватбанк" посилалося на те, що у результаті неналежного виконання умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка станом на 30 травня 2014 року становить 11 909 грн. 09 коп. та якуОСОБА_1, незважаючи на вимогу не погасив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.