Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 308/10493/14-а
провадження № 61-49123св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - обласне клінічне територіальне медичне об`єднання "Фтизіатрія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2015 року у складі судді Леміша О. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Кожух О. А., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до обласного клінічного територіального медичного об`єднання "Фтизіатрія" (далі - ОКТМО "Фтизіатрія") про визнання дій незаконними та неправомірними.
Позовна заява мотивована тим, що 30 травня 2011 року його мати - ОСОБА_2, без її згоди та без згоди будь-кого з родичів помістили в ОКТМО "Фтизіатрія" на підставі підозри захворювання туберкульоз легенів. У медичній документації ОКТМО "Фтизіатрія" немає жодного підпису ОСОБА_2 та будь-кого з її родичів про згоду на поміщення у лікарню або про згоду на лікування у лікарні. Крім того, у медичній документації за ОСОБА_2 підписи про згоду ставили працівники медичного закладу.
З 30 травня 2011 року до 10 червня 2011 року працівники ОКТМО "Фтизіатрія" вводили в організм ОСОБА_2 багаточисельні хімічні препарати, а у медичній документації за неї підписи про згоду ставили працівники медичного закладу. У медичній документації ОКТМО "Фтизіатрія" немає жодного підпису саме ОСОБА_2 або її родичів про згоду на введення в її організм хімічних препаратів.
Оскільки ОСОБА_2 не надала згоди на лікування у відповідача, не поставила жодного підпису, працівники ОКТМО "Фтизіатрія" 07 червня 2011 року викликали лікаря психіатра з обласної клінічної лікарні ім. А. Новака, який безпідставно поставив їй неправдивий діагноз судинна деменція, тобто слабоумство, та рекомендував направити ОСОБА_2 на лікування у обласну психіатричну лікарню с. Вільшани Хустського району Закарпатської області.
На підставі рекомендації лікаря психіатра з обласної клінічної лікарні ім. А. Новака, не отримавши жодної згоди, працівники відповідача 10 червня 2011 року перевезли ОСОБА_2 з ОКТМО "Фтизіатрія" до обласної психіатричної лікарні с. Вільшани Хустського району Закарпатської області. При цьому працівники медичного закладу не дозволяли ОСОБА_2 подзвонити будь-кому з родичів або її знайомим та повідомити будь-кого про свій переїзд в іншу лікарню, не дозволили поштою відправити повідомлення. Крім того, увечері 08 червня 2011 року мобільний зв`язок з ОСОБА_2 був перерваний у лікарні і жодного разу до настання смерті матері - 07 ІНФОРМАЦІЯ_1, ніхто з її родичів та знайомих не зміг додзвонитися на її мобільні телефони.
Таким чином, внаслідок незаконного поміщення і лікування ОСОБА_2 з 30 травня 2011 року до 07 серпня 2011 року в ОКТМО "Фтизіатрія" та обласній психіатричній лікарні с. Вільшани Хустського району Закарпатської області без жодної згоди ОСОБА_2 та без згоди її родичів ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати дії відповідача щодо поміщення, лікування та перевезення до обласної психіатричної лікарні с. Вільшани Хустського району Закарпатської області ОСОБА_2., внаслідок яких остання померла, незаконними та неправомірними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач діяв згідно з положеннями статей 9, 20 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз", а ОСОБА_2 повідомила, що є самотньою і родичів немає, не давала згоду на введення деяких необхідних їй лікарських препаратів. Суд не є уповноваженим органом для вирішення питання щодо відповідності підпису певній особі чи його підроблення на підставі документів та зразків, наданих позивачем для огляду, а клопотання про призначення судово- почеркознавчої експертизи останнім не заявлялось, тому у суду відсутня можливість встановити підроблення підпису ОСОБА_2 на медичних документах, які ставляться під сумнів ОСОБА_1, у зв`язку з чим твердження позивача про відсутність згоди ОСОБА_2 на лікування та госпіталізацію є безпідставним та недоведеним, тому відсутні підстави для визнання незаконними і неправомірними дій відповідача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2015 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районногосуду, зазначивши також, що з медичної карти стаціонарного хворого № 275/2011 відомо, що ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у Вільшанській психіатричній лікарні з 10 червня 2011 року. При поступленні до лікарні ОСОБА_2 надала усвідомлену письмову згоду про надання їй стаціонарної психіатричної допомоги, особистий підпис підтверджено висновком криміналістичної експертизи з дослідженням почерку та підписів № 2423 (а. с. 48-51 т. 2). Дії відповідача відповідали Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" та Закону України "Про психіатричну допомогу".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 308/10493/14-а з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОКТМО "Фтизіатрія" про визнання дій незаконними та неправомірними призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, відмовивши у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно визнали чужі підписи, як підписи ОСОБА_2 у медичній карті № 541/2011 ОКТМО "Фтизіатрія", не маючи на це жодних доказів. Факт підробки всіх підписів ОСОБА_2 у медичній карті № 541/2011 ОКТМО "Фтизіатрія" доведено їх невідповідністю за формою кожної букви та за змістом підписів оригінальним підписам ОСОБА_2, а також фактом не надання відповідачем суду оригіналу медичної карти № 541/2011 ОКТМО "Фтизіатрія" для проведення почеркознавчої експертизи. При цьому, внаслідок визнання підробки всіх підписів ОСОБА_2 автоматично підлягають визнанню незаконними всі інші дії відповідача, а саме поміщення й утримання у ОКТМО "Фтизіатрія", введення будь-яких хімічних препаратів в організм ОСОБА_2., перевезення ОСОБА_2. з м. Ужгорода у с. Вільшани до Вільшанської психіатричної лікарні без її згоди.
Відмова суддів першої та апеляційної інстанцій визнати незаконним й неправомірним перевезення 10 червня 2011 року ОСОБА_2 з ОКТМО "Фтизіатрія" до Вільшанської психіатричної лікарнібез її згоди та згоди її родичів, за наявності факту письмового визнання цього факту відповідачем у письмових відповідях і запереченнях (а. с. 63-66, а.с. 76-77 т. 1), є безпідставною і незаконною.
Для доведення незаконності й неправомірності перевезення 10 червня 2011 року ОСОБА_2 з м. Ужгорода у с. Вільшани без її згоди та згоди її родичів не потрібно проводити судово-почеркознавчу експертизу, оскільки жодних підписів (ні підроблених, ні оригінальних) ОСОБА_2 про згоду на переїзд немає у письмових документах.
При цьому, незаконно й безпідставно відмовивши у задоволенні його чисельних клопотань, апеляційний суд штучно створив умови недоведення ним обставин справи, оскільки відмовив у витребуванні доказів.
Також, ігноруючи процесуальні вимоги статті 241 ЦПК України суд апеляційної інстанції у судовому засіданні 06 листопада 2018 року відразу після незавершення ним пояснень на попередніх засіданнях, без огляду матеріалів справи, без огляду додатково витребуваних доказів, без постановлення ухвали про закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, перейшов до судових дебатів. Те саме було вчинено у суді першої інстанції. Тобто суди першої та апеляційної інстанцій не забезпечили право учасників справи надавати будь-які додаткові пояснення та заявляти додаткові клопотання, яке закріплено у статті 241 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 травня 2011 року ОСОБА_2 доставлена машиною "швидкої допомоги" у ОКТМО "Фтизіатрія", де хвора була дообстежена рентгенологічно і на рентгенограмі виявлені патологічні зміни у вигляді вогнищево-інфільтративних тіней зливного характеру, апікально порожнина розпаду 3,7 см в діаметрі.