Постанова
Іменем України
20 червня2019 року
м. Київ
справа № 203/836/16-ц
провадження № 61-35518св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю.(суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10серпня 2016 року у складі судді Шевченко О. Ю. та ухвалуапеляційного суду Дніпропетровської області від 01березня 2017 року в складі колегії суддів: Городничої В.С.,Варенко О.П., Лаченкової О.В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що у грудні 2008 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір позики, згідно умов якого остання позичила у ОСОБА_1 кошти в розмірі 36 000,00 грн строком повернення до грудня 2013 року.
Однак, свої зобов`язанняОСОБА_3 не виконує та в добровільному порядку борг не повертає, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь суму боргу за договором позики у розмірі 36 000,00 грн з урахуванням 3% річних у розмірі 2399,27 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 27612,00 грн, а всього 66011,27 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, щоОСОБА_1 не довела факт укладання договору позики з ОСОБА_3, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача спірних грошових коштів, у тому числі суми боргу, 3 % річних та інфляційних нарахувань.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 203/836/16-ц з Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21червня 2018 року справу № 203/836/16-ц передано до Касаційного цивільного суду у вкладі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу № 203/836/16-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Узагальнені доводи касаційної скарги
Учервні 2018 року ОСОБА_1 подалакасаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року.
Касаційна скарга мотивована тим, щоустановивши факт передачі грошових коштів, суди не врахували положення статті 1046 ЦК України.
У липні 2017 року ОСОБА_3 подала заперечення на касаційну скаргу, в яких просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. Указувала, що позикодавцю законом заборонено вимагати повернення боргу зі спливом строку позовної давності.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, щов 2008 році ОСОБА_1 позичила ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 36 000,00 грн., проте відповідних розписок про засвічення факту передачі як грошових коштів,так і строку їх повернення позивачем до суду надано не було.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.