Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
справа № 759/4245/16-ц
провадження № 61-21648св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація,
третя особа - комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва",
третя особа - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
третя особа - ОСОБА_4,
третя особа - ОСОБА_5,
третя особа - ОСОБА_6, яка також діє як законний представник неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8,
третя особа - Служба у справах неповнолітніх Святошинської районної державної адміністрації м. Києва,
третя особа - Закрите акціонерне товариство "Спіка",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Спіка" на рішення Святошинського районного суду м. Києва в складі судді
Величко Т. О. від 13 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва в складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Кравця В. А., Мазурик О. Ф.,
від 18 квітня 2017 року;
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просив виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка також діє як законний представник неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з приміщення № НОМЕР_2 будинку № АДРЕСА_1 без надання іншого приміщення; визнати незаконним розпорядження Святошинської районної в м. Києві адміністрації від 22 січня 2015 року № 33 та недійсним ордера на жиле приміщення серії НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову зазначав, що 27 лютого 2015 року на виконання розпорядження Святошинської районної в м. Києві адміністрації від 22 січня 2015 року № 33 на ім`я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 видано ордер на жиле приміщення
серії Б № НОМЕР_1. Зазначені в ордері особи були зареєстровані у нежитловому приміщенні, а саме квартирі
№ НОМЕР_2 будинку № АДРЕСА_1 . Вважає, що розпорядження є незаконним, а виданий ордер на житло недійсним, оскільки спірне приміщення у встановленому законом порядку не включено до житлового фонду та не віднесено до службових житлових приміщень, не призначено для проживання та не відповідає санітарним і технічним вимогам, які ставляться до житлових приміщень. Особи, що вселилися до спірного приміщення перешкоджають нормальній роботі системи будинку на шкоду законним мешканцям, істотно порушують права мешканців будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що належних та допустимих доказів щодо непридатності спірної квартири для проживання, а також доказів того, що така квартира була побудована як нежитлове приміщення на 11 поверсі будинку АДРЕСА_1 , з урахуванням Декларації про проведення реконструкції спірного приміщення
від 24 жовтня 2013 року, суду не надано, а вимоги про виселення заявлені до третіх осіб, а не до відповідачів й задоволеню не підлягають.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду м.Києва від 18 квітня 2017 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення від 13 лютого 2017 року, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, вважаючи, що такі висновки відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року ЗАТ "Спіка" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, просило скасувати зазначені судові рішення в частині визнання незаконним розпорядження Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 22 січня
2015 року № 33 й скасування його чинності, визнання недійсним ордера на жиле приміщення від 27 лютого 2015 року серії Б № НОМЕР_1 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої й апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову в позові. Суди належним чином не дослідили надані сторонами докази, не проаналізували доводи сторін, зокрема про те, що ЗАТ "Спіка" є власником житлового будинку № АДРЕСА_1 , хоча такий будинок і передано в оперативне управління комунальному підприємству "Керуюча компанію з обслуговування жилого фонду Святошинського району м. Києва", а також про те, що Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією з порушенням вимог чинного законодавства видано розпорядження
від 22 січня 2015 року № 33 про видачу ордера на приміщення, яке не мало статусу житлового, й видачу в подальшому ордера на таке приміщення.
ЗАТ "Спіка" також зазначає, що ордер та розпорядження містить перелік осіб, які належать до різних сімей, що заборонено чинним законодавством, а також площа приміщень не відповідає нормативу площі на вказану в розпорядженні та ордері кількість осіб.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу
№ 759/4245/16-ц зі Святошинського районного суду м. Києва.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII"Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
26 квітня 2018 року справу № 759/14220/16-ц передано до Касаційного цивільного суду у вкладі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу № 759/4245/16-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.