Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
справа № 513/1485/15-ц
провадження № 61-30618св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Виробниче об`єднання "Облпаливо",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до приватного акціонерного товариства "Виробниче об`єднання "Облпаливо" (далі - ПАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо") про зміну формулювання причини звільнення, дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 з 18 червня 2002 року була прийнята на посаду завідуючої Березінським паливним складом акціонерного товариства закритого типу "Виробниче об`єднання "Облпаливо".
З 01 травня 2010 року ОСОБА_1 була переведена на посаду виконуючого обов`язки завідуючої Кулевчанським паливним складом.
Наказом № 100-к від 02 червня 2010 року її звільнили з посади відповідно до пункту 2 статті 41 КЗпП України у зв`язку з втратою довір`я. Даний запис в її трудовій книжці був зроблений у зв`язку з проведенням 14 травня 2010 року ревізії на Кулевчанському паливному складі, за результатами якої нібито була виявлена нестача на загальну суму 197 703,66 гривень. Замість оформлення акту ревізії відповідач примусив її написати боргову розписку. Її вина у нестачі встановлена не була. Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 16 квітня 2013 року, яке набрало законної сили 03 липня 2013 року, у задоволенні позову ПАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо" про стягнення з неї боргу за договором позики було відмовлено.
Позивач вказувала, що вона неодноразово зверталася до відділу кадрів ПАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо" з вимогою виплатити їй розрахунок та змінити дату і формулювання причин звільнення, тому що ніде не приймали на роботу. Після її неодноразових звернень, у кінці жовтня 2015 року в її трудову книжку начальник відділу кадрів "Облпаливо" внесла запис № 22 про її звільнення за угодою сторін по пункту 1 статті 36 КЗпП, хоча ніякої угоди з відповідачем вона не укладала. Про порушення свого права вона дізналась, отримавши у кінці жовтня 2015 року свою трудову книжку із записом під № 22.
Строк для звернення до суду вона пропустила з поважних причин, тому що протягом тривалого часу розглядалась в суді справа за позовом ПАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо" до неї про стягнення боргу, вона неодноразово зверталась до відповідача, який обіцяв змінити дату та формулювання причин звільнення, більше 5 років з вини відповідача вона не могла працевлаштуватись, з 05 червня 2010 року по 01 листопада 2015 року. Трудову книжку із записом про звільнення по п.2 ст.41 КЗпП України їй вручили через 3 місяці з дня звільнення, наказ про звільнення їй не вручали, розрахунок не виплатили.
Позивач вважала, що оскільки неправильне формулювання причин звільнення перешкоджало її працевлаштуванню, то відповідач повинен сплатити їй середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та моральну шкоду
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:
поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду;
змінити формулювання підстав звільнення із "звільнена із займаної посади у зв`язку із втратою довіри по пункту 2 статті 41 КЗпП" на "звільнена на підставі частини першої статті 38 КЗпП за власним бажанням";
зазначити дату звільнення - 30 жовтня 2015 року;
запис у трудовий книжці під № 22 вважати анульованим;
стягнути з ПАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо" середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 червня 2010 року по 01 листопада 2015 року у розмірі 63 000 грн та компенсацію моральної шкоди у сумі 15000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Саратського районного суду Одеської області у складі судді: Бучацької А. І. від 31 березня 2017 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Змінено формулювання підстав звільнення з роботи ОСОБА_1 із "Звільнена із займаної посади у зв`язку із втратою довіри по пункту 2 статті 41 КЗпП" на "Звільнена на підставі частини першої статті 38 КЗпП за власним бажанням", дату звільнення зазначено "30 жовтня 2015 року". Запис під № 22, датований 04 червня 2010 року у трудовій книжці ОСОБА_1, анульовано. Стягнуто з ПАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо"на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 62 928 грн та моральну шкоду в сумі 5 000 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що суду не надано належних і допустимих доказів того, що з позивачем був укладений договір про повну матеріальну відповідальність і що вона вчинила дії, які дають підстави для втрати до неї довір`я з боку відповідача. Тому формулювання причин звільнення позивачки за пунктом 2 статті 41 КЗпП є безпідставним та незаконним. Неправомірними діями відповідача позивачці заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала на протязі тривалого часу у зв`язку із неправильним формулюванням причини звільнення, що перешкоджало її працевлаштуванню та вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи обсяг, глибину та тривалість душевних страждань позивачки, а також вимоги розумності і справедливості, суд визначає розмір грошової компенсації моральної шкоди в сумі 5000 грн. Враховуючи, що позивач копію наказу про звільнення з роботи не отримувала, трудову книжку вручили її представнику ОСОБА_2 не раніше 27 вересня 2010 року, до 03 липня 2013 року тривав судовий розгляд цивільної справи за позовом відповідача до неї про стягнення боргу; позивач неодноразово зверталась до відповідача з вимогою змінити формулювання причин та дату звільнення; запис про зміну формулювання причин звільнення був зроблений лише в кінці жовтня 2015 року, суд зробив висновок, що строк звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин і вважав за необхідне його поновити.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо" задоволено. Рішення Саратського районного суду Одеської області від 31 березня 2017 року скасовано та в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що предметом спору в цій справі є зміна формулювання причин та дати звільнення, а тому за правилами статті 233 КЗпП позивачка повинна була звернутись до суду в тримісячний строк з дня, коли вона дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права. Позивач отримала трудову книжку, яку вручили її представнику ОСОБА_2 не раніше 27 вересня 2010 року, позивачем не було надано доказів про неодноразово звернення до відповідача з вимогою змінити формулювання причин та дату звільнення, вона надала довідки про те, що починаючи з лютого 2012 року отримувала відмови в працевлаштуванні, а також пояснила у суді про те, що знала з дня свого звільнення що її незаконно звільнити, але суд першої інстанції поновлюючи позивачу строк на звернення до суду не надав належної оцінки цим обставинам справи, зробивши помилковий висновок про поважність пропуску строку. Інших доказів про поважність пропуску строку для звернення до суду не наведено, тому підстав для його поновлення колегія судді не вбачає. Оскільки позивач звернулась до суду тільки у листопаді 2015 року, то вона не дотрималась встановленого законом строку для звернення до суду за вирішенням трудового спору, пропустивши його на п`ять років, у зв`язку з чим в задоволенні її вимог слід відмовити за пропуском строку, а рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове рішення.
Аргументи учасників справи
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржене рішення апеляційного суду, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.При цьому посилалася на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин. Наказ про звільнення відповідач не видавав. Запис № 22 зроблений в трудовій книжці в жовтні 2015 року. Працівники ПАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо" перед звільненням змусили написати боргову розписку . Після закінчення судового процесу про стягнення боргу за розпискою у 2013 році позивач зверталася до роботодавця про зміну причин звільнення. Апеляційний суд не врахував всіх обставин для поновлення пропущеного строку звернення до суду.