Постанова
Іменем України
12 червня 2019 року
м. Київ
справа № 658/3509/16-ц
провадження № 61-15004св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь Ю. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 19 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Бугрика В. В., Базіль Л. В., Семиженка Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Позов мотивовано тим, що 01 липня 2011 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до умов якого він надав відповідачу кошти у розмірі 200 тис. грн, строком до 01 березня 2012 року. У встановлений строк відповідач зобов`язання за указаним договором не виконав, у зв`язку з чим рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 17 серпня 2015 року з ОСОБА_3 було стягнуто 336 517 грн 99 коп., з яких: 200 тис. грн - сума боргу; 19 317 грн 99 коп. - три проценти річних від простроченої суми за період з 01 березня 2012 року по 25 травня 2015 року; 117 200 грн - інфляційні втрати за період з 01 березня 2012 року по 30 квітня 2015 року. Рішення суду не виконано, кошти не повернуто.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_3 три проценти річних за період з 26 травня 2015 року по 04 листопада 2016 року у розмірі 8 682 грн, інфляційні втрати за період з 01 травня 2015 року по 30 вересня 2016 року у розмірі 21 800 грн, проценти від суми позики за період з 04 листопада 2013 року по 04 листопада 2016 року у розмірі 110 494 грн.
Короткий змістрішення суду першої інстанції
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 10 лютого 2017 року у складі судді Батовріної І. Г. позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 01 липня 2011 року у розмірі 140 976 грн, яка складається з: трьох процентів річних за період з 26 травня 2015 року по 04 листопада 2016 року у розмірі 8 682 грн, інфляційних втрат за період з 01 травня 2015 року по 30 вересня 2016 року у розмірі 21 800 грн, процентів від суми позики за період з 04 листопада 2013 року по 04 листопада 2016 року у розмірі 110 494 грн.
Рішення міськрайонного суду мотивовано тим, що ОСОБА_3 належних та допустимих доказів повернення грошових коштів, що були ним отримані, суду не надано.ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача: три проценти річних за період з 26 травня 2015 року по 04 листопада 2016 року у розмірі 8 682 грн, інфляційні втрати за період з 01 травня 2015 року по 30 вересня 2016 року у розмірі 21 800 грн, проценти від суми боргу за період з 04 листопада 2013 року по 04 листопада 2016 року у розмірі 110 494 грн, при цьому позивач надав відповідний розрахунок, який відповідачем не спростований, тому суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення указаної суми боргу. Крім того, строк виконання зобов`язання за договором позики закінчився 01 березня 2012 року, з цього ж часу розпочався перебіг позовної давності для пред`явлення позову до суду з метою захисту своїх цивільних прав та інтересів щодо стягнення з боржника інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми. Позов про стягнення з ОСОБА_3 суми боргу, а також інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми ОСОБА_1 подав до суду у лютому 2015 року. Таким чином, ураховуючи, що позивач звернувся до суду 07 листопада 2016 року з вимогами про стягнення процентів від суми позики, які не було пред`явлено за позовом, поданим у березні 2012 року, тому такі вимоги заявлені у межах трирічного строку, у зв`язку з чим строк позовної давності не сплив.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 19 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 10 лютого 2017 року в частині стягнення процентів від суми позики у розмірі 110 494 грн скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 трьох процентів річних за період з 26 травня 2015 року по 04 листопада 2016 року у розмірі 8 682 грн, інфляційних втрат за період з 01 травня 2015 року по 30 вересня 2016 року у розмірі 21 800 грн, є законними та обґрунтованими. При цьому, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 110 494 грн процентів від суми позики за період з 04 листопада 2013 року по 04 листопада 2016 року, суд першої інстанції не перевірив строк позовної давності в частині стягнення процентів від простроченої суми та процентів за користування позикою у розмірі облікової ставки Національного банку України, позовна давність щодо стягнення яких спливла 02 березня 2015 року, а позов до суду з вимогою про стягнення процентів за користування позикою позивач подав лише 07 листопада 2016 року, тому апеляційний суд вважав рішення міськрайонного суду в частині стягнення процентів від суми позики необґрунтованим, скасував його і відмовив у задоволенні зазначених позовних вимог за пропуском позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні його позову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В іншій частині рішення апеляційного суду у касаційному порядку не оскаржується, тому в силу положень частини першої статті 400 ЦПК України Верховним Судом не переглядається.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення апеляційного суду є незаконним, необґрунтованим й таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Посилався на те, що висновок апеляційного суду про те, що строк позовної давності щодо стягнення процентів сплив 02 березня 2015 року є помилковим, оскільки право на їх стягнення виникає щомісяця до дня повернення позики, оскільки іншої домовленості щодо їх сплати між сторонами не було.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Каховського міськрайонного суду Херсонської області вищезазначену цивільну справу.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу призначено до розгляду.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 01 липня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу позику у розмірі 200 тис. грн, строком до 01 березня 2012 року.
ОСОБА_3 зобов`язання за указаним договором позики не виконав, у зв`язку з чим ОСОБА_1 реалізував своє право, пред`явивши позов до суду.
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 17 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20 жовтня 2015 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 336 517 грн 99 коп., з яких: 200 тис. грн - сума боргу, 19 317 грн 99 коп. - три проценти річних, 117 200 грн - інфляційні втрати.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ОСОБА_1, останній просив суд стягнути з ОСОБА_3 : 8 682 грн - три проценти річних за період з 26 травня 2015 року по 04 листопада 2016 року, 21 800 грн - інфляційні втрати за період з 01 травня 2015 року по 30 вересня 2016 року, 110 494 грн - проценти від суми боргу за період з 04 листопада 2013 року по 04 листопада 2016 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.