Постанова
Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 01-2016
провадження № 61-5893ав19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.,
за участю секретаря судового засідання - Лісніченко Л. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
представник заявника - ОСОБА_2,
позивач у третейському спорі- ОСОБА_3,
відповідач у третейському спорі- ОСОБА_4,
представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року у складі судді Приходько Л. А. у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Максимум" від 19 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У грудні 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2, звернулась до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Максимум" від 19 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.
Заяву мотивовано тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Максимум" від 19 грудня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики у розмірі 7 459 289 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 третейський збір у розмірі 6 тис. грн. Вказувала на те, що вона є стягувачем за виконавчим листом № 654/965/13-ц, як правонаступник ОСОБА_6, дізналась про існування указаного рішення третейського суду лише 17 грудня 2018 року після ознайомлення її представника ОСОБА_2 з матеріалами цивільної справи № 766/17090/16-ц за заявою ОСОБА_3 про видачу листа на примусове виконання рішення третейського суду.
Вона не брала участь у розгляді справи третейським судом, однак вважала, що цим рішенням вирішено питання про її права та обов`язки, оскільки саме вона є особою, будучи правонаступником ОСОБА_6, якій ОСОБА_4 зобов`язана повернути 250 000 доларів США на підставі рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 травня 2013 року у справі № 654/965/13-ц. Предметом дослідження справи № 01-2016 був договір позики від 31 січня 2006 року, який було укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується розпискою від 31 січня 2006 року. Однак, указані обставини, на її думку, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами цивільної справи № 2-1483/11 за позовом ОСОБА_7, який діяв в інтересах ОСОБА_6, до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання договору позики недійсним. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з метою умисного невиконання рішення районного суду про стягнення 250 000 доларів США та переоформлення у порядку виконавчого провадження належного ОСОБА_4 нерухомого майна на ОСОБА_3, який є сином останньої, підробили розписку, до якої внесли завідомо неправдиві відомості, у тому числі і щодо часу її складання.
Зазначала про те, що третейський суд, розглядаючи спір, достовірність та дійсність розписки від 31 січня 2006 року не перевірив, а, отже, рішення третейського суду прийняте на недостовірних та недопустимих доказах. ОСОБА_6, а потім його правонаступники на підставі рішення суду, яке набрало чинності, намагаються повернути кошти, надані у борг ОСОБА_4 для купівлі нерухомості та земельної ділянки. Однак, на підставі оспорюваного рішення третейського суду ОСОБА_4 поверне ці гроші, або належне їй майно іншій особі - своєму сину, від якого кошти у борг не отримувала.
Під час розгляду справи від ОСОБА_4 надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України.
Клопотання про залишення заяви без розгляду мотивовано тим, що у проваджені Херсонського міського суду Херсонської області знаходиться справа № 766/7037/17 за заявою ОСОБА_6, правонаступником якого є ОСОБА_1, про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Максимум" від 19 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Максимум" від 19 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики залишено без розгляду.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що заяви про скасування рішення третейського суду подані як ОСОБА_6, так і його правонаступником ОСОБА_1, заявлені з приводу законності одного і того ж рішення третейського суду, а підстави, з яких просять скасувати указане рішення третейського суду, є тотожними, тому заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Максимум" від 19 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У апеляційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 просила скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена із порушенням норм процесуального права.
Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року клопотання ОСОБА_1, подане представником - ОСОБА_2, про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення. Відкрито апеляційне провадження у зазначеній справі та витребувано з Херсонського апеляційного суду цивільну справу № 01-2016.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року закінчено підготовчі дії у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Максимум" від 19 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником - ОСОБА_2, на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що, залишаючи її заяву про скасування рішення третейського суду без розгляду, суд застосував положення пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України, яким передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Для застосування вищевказаної статті закону необхідна наявність трьох складових, а саме: ті самі сторони; той самий предмет; ті самі підстави. Разом з тим, у справах, на які суд звертає увагу, а саме: № 766/7037/17 та № 01-2016 заявниками є різні особи, права яких порушені одним і тим самим рішенням суду. ОСОБА_6 звертався до суду за захистом своїх порушених прав, а вона - своїх. Кожна особа, яка вважає що її права порушені рішенням третейського суду має право у порядку статті 454 ЦПК України оскаржити таке рішення у встановленому законом порядку. Посилання суду на те, що у Херсонському міському суді Херсонської області вирішується питання щодо залучення до участі у розгляді справи правонаступників заявника не відповідає дійсності та ґрунтується на припущеннях, що відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України заборонено. Разом з тим, у справі № 766/7037/17 відсутня ухвала суду про залучення до участі у справі правонаступників. Тому, висновки суду не підтверджені належними та допустимими доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
25 квітня 2017 року ОСОБА_6 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Максимум" від 19 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики (справа № 766/7037/17).
Указана заява мотивована тим, що рішенням третейського суду вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_6, оскільки у 2006 році саме він, а не ОСОБА_3, надав гроші у борг ОСОБА_4 Предметом дослідження справи № 01-2016 був договір позики від 31 січня 2006 року, який, на його думку, було укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується розпискою від 31 січня 2006 року. Однак, указані обставини не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами цивільної справи № 2-1483/11 за позовом ОСОБА_7, який діяв в інтересах ОСОБА_6, до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання договору позики недійсним. На думку заявника, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з метою умисного невиконання рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 травня 2013 року у справі № 654/965/13-ц та переоформлення у порядку виконавчого провадження належного ОСОБА_4 нерухомого майна на ОСОБА_3, який є сином останньої, підробили розписку, до якої внесли завідомо неправдиві відомості. Третейський суд, розглядаючи спір, достовірність та дійсність розписки від 31 січня 2006 року не перевірив, а, отже, рішення третейського суду прийнято на недостовірних та недопустимих доказах. Тривалий час ОСОБА_6 на підставі рішення суду, яке набрало чинності, намагається повернути кошти, надані у борг ОСОБА_4 для купівлі нерухомості та земельної ділянки. Однак на підставі оспорюваного рішення третейського суду ОСОБА_4 поверне ці гроші, або належне їй майно іншій особі, своєму сину, від якого кошти в борг не отримувала.