Постанова
Іменем України
12 червня 2019 року
м. Київ
справа № 757/46015/15-ц
провадження № 61-3756 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представники ОСОБА_1 : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідач - ОСОБА_6,
представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кулика Сергія Анатолійовича, на рішення Печерського районного суду м. Києва у складі судді Батрин О. В. від 25 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Олійника В. І., Кулішенка Ю. М. від 23 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що 17 червня 2014 року між
ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А. за реєстровим № 2184. Відповідно до умов договору, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти
у розмірі 11 760 444,00 грн, що за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення договору складало 1 млн доларів США, на безпроцентній основі зі строком повернення до 31 жовтня 2014 року. ОСОБА_6 не виконав взяте на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення суми позики та проігнорував письмові вимоги ОСОБА_1, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду та з урахуванням збільшених позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_6 на свою користь кошти
у розмірі 67 542 550,16 грн, з яких: тіло позики - 11 760 444,00 грн,
пеня - 42 925 620,60 грн, інфляційні втрати - 11 632 754,88 грн, три відсотки річних - 1 223 730,58 грн, а також суму сплаченого судового збору
у розмірі 8 810,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 24 744 618,58 грн, що складається із суми боргу у розмірі 11 760 444,00 грн, пені у розмірі 11 760 444,00 грн, трьох відсотків річних у розмірі 1 223 730,58 грн. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 227,98 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з умовами
пункту 4 договору позики борг прив`язано до валюти США, тому суд дійшов висновку, що положення частини 2 статті 625 ЦК України щодо нарахування встановленого індексу інфляції на суму боргу не застосовується до зобов`язань, визначених у іноземній валюті, а стосується лише до грошових зобов`язань, виражених в гривневому еквіваленті. При цьому на підставі частини третьої статті 551 ЦК України суд зменшив розмір пені
з 42 925 620,60 грн до 11 760 444,00 грн, навівши мотиви.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції є вірними, суд апеляційної інстанції також зазначив, що позика надана у прив`язці до валюти США, а тому індекс інфляції не може бути стягнений.
Суд вказав, що районний суд правильно зазначив про наявність підстав для зменшення неустойки, оскільки він значно перевищує суму боргового зобов`язання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат
Кулик С. А., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у стягненні інфляційних втрат та зменшення пені та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю.
ОСОБА_6 судові рішення не оскаржував, ОСОБА_1 в іншій частині судові рішення не оскаржує, просить їх залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кулика С. А., на рішення Печерського районного суду м. Києва
від 25 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду
від 23 січня 2019 року у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду м. Києва.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу на особливості договору позики, яким передбачено два окремих порядки повернення позики: у випадку своєчасного повернення застосовується валютний еквівалент боргу, а у випадку несвоєчасного повернення пунктом 5 договору позики передбачено повернення коштів у гривні, не роблячи прив`язки до валюти США.
Також зазначається, що суд безпідставно зменшив розмір пені, не навівши належного правового обґрунтування, не врахувавши, що, крім суми боргового зобов`язання, необхідно врахувати суму упущеної вигоди, курсову різницю валюти, інфляційні втрати та три проценти річних.
Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір позики.
Відповідно до пункту 1 договору позики позичальник отримав від позикодавця грошові кошти у сумі 11 760 444,00 грн, що за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення договору складає
1 млн доларів США.
У пункті 2.2 договору позики передбачено, що остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено в м. Києві не пізніше 31 жовтня 2014 року, в гривнях, за офіційним курсом Національного банку України на дату повернення позики, в розмірі, що зазначений в пункті 1 цього договору, та еквівалентний 1 млн доларів США, якщо між сторонами письмово не буде погоджено іншого.
У визначений договором строк відповідач отримані кошти не повернув, на вимоги не реагував.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кулика С. А., підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.