1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

20 травня 2019 року

м. Київ


справа № 484/722/18


провадження № 61-40689св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких",


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у складі судді Маржиної Т. В. від 10 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області у складі колегії суддів: Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б., від 19 червня 2018 року,


ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог


У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" (далі - ТОВ "Агрофірма Корнацьких") про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що 01 листопада 2005 року між її батьком ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма Корнацьких" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,84 га, розташованої в межах Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, строком на 50 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер та після його смерті рішенням суду за нею було визнано право власності у порядку спадкування на вказану вище земельну ділянку. Посилаючись на те, що відповідач з 2015 року систематично не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, що позивач просила суд розірвати договір оренди землі від 01 листопада 2005 року.


Короткий зміст оскаржуваних судових рішень


Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області

від 10 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 19 червня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада

2005 року між ОСОБА_2, права та обов`язки якого за цим договором перейшли до ОСОБА_1, та ТОВ "Агрофірма Корнацьких". Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Судові рішення мотивовані тим, що у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати протягом 2015 - 2017 років ТОВ "Агрофірма Корнацьких" порушило умови договору оренди землі від 01 листопада 2005 року, що є підставою для його розірвання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи


У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року, ТОВ "Агрофірма Корнацьких" просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.


Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог, оскільки резолютивна частина рішення суду про задоволення позовних вимог не відповідає прохальній частині позовної заяви.


Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами


ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 4,84 га кадастровий номер НОМЕР_1, розташована в межах Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.


01 листопада 2005 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма Корнацьких" було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 50 років, який зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 лютого 2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області

від 03 грудня 2015 року за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 визнано право власності на вказану земельну ділянку.

Таким чином, після набуття права власності на зазначену вище земельну ділянку позивач набула статусу орендодавця за договором оренди землі, укладеним її попереднім власником, тобто набула усіх прав та обов`язків орендодавця.

Протягом 2015-2017 років відповідач не виконував умови договору щодо виплати орендної плати.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.


................
Перейти до повного тексту