Постанова
Іменем України
12 червня 2019 року
м. Київ
справа № 398/2316/16-ц
провадження № 61-16836св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -публічне акціонерне товариство "Мегабанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2017 року у складі судді Голосеніної Т. В. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Дьомич Л. М., Письменного О. А.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (далі - ПАТ "Мегабанк", банк) про визнання недійсним кредитного договору, зобов`язання зарахувати в рахунок погашення кредиту сплачені грошові кошти в сумі
57 695,10 грн, прийняття суми в розмірі 57 695, 10 грн та стягнення моральної шкоди у розмірі 50 тис. грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 03 березня 2007 року між ним та ПАТ "Мегабанк" укладено кредитний договір №40-04ПВ/2007, згідно умов якого банк зобов`язався надати йому грошові кошти (кредит) на придбання автомобіля у розмірі 21 160 доларів США на строк з 03 березня 2007 року по 02 березня 2014 року зі сплатою 11,5% річних. Погашення основного боргу по кредиту та сплата відсотків повинні здійснювались у валюті кредиту, тобто доларах США.
Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2009 року кредитний договір №40-04ПВ/2007 від 03 березня 2007 року розірвано та стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в сумі 18 144, 73 доларів США.
ОСОБА_1 посилався на те, що зазначений договір є недійсним
у зв`язку з відсутністю у сторін договору на момент його укладення індивідуальної та генеральної ліцензії Національного банку України, яка передбачена підпунктами "в" та "г" частини четвертої статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" і яка б дозволяла використовувати відповідачем іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов`язань за кредитним договором. Також позивач зазначив, що був відсутній письмовий дозвіл його дружини на передачу автомобіля у заставу ПАТ "Мегабанк", а кредитний договір підписаний з боку банку неуповноваженою особою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1
до ПАТ "Мегабанк" про визнання кредитного договору недійсним, зобов`язання зарахувати і прийняти кошти та стягнення моральної шкоди відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що із доказів, які містяться
у матеріалах справи, а саме із змісту вказаного кредитного договору, слідує, що він підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних його умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, у відповідача була наявна відповідна банківська ліцензія на видачу кредиту у іноземній валюті,
а позивач протягом майже 9 років з дня його укладення не заявляв додаткових вимог щодо спірного договору та частково виконував його умови.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 01 лютого
2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки доводи позивача про те, що банк не мав права надавати йому кредит в іноземній валюті спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 24 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення його позову у повному розмірі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не встановили фактичних обставин справи, неправильно застосували норми матеріального права і порушили норми процесуального права. Заявник вважає, що поза увагою судів залишилось те, що кредитний договір суперечить вимогам Закону України "Про захист прав споживачів" та підписаний від імені банку неуповноваженою особою.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Мегабанк" просить відмовити
у задоволенні касаційної скарги на судові рішення, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
16 травня 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Мегабанк", яке мало дозвіл на здійснення операцій в іноземній валюті, укладено кредитний договір № 40-04ПВ/2007, згідно умов якого банк зобов`язався надати позивачу грошові кошти (кредит) на придбання автомобіля у розмірі 21 160 доларів США з кінцевим строком погашення кредиту 02 березня
2014 року зі сплатою 11,5% річних. Погашення основного боргу по кредиту та сплата відсотків повинні здійснюватись у валюті кредиту - доларах США.
Спірний кредитний договір укладений у письмовій формі за ініціативою ОСОБА_1 , який був ознайомлений з умовами договору, наявними формами і програмами кредитування і відмінностями між ними і самостійно обрав варіант отримання кредиту в доларах США. При укладенні спірного договору банк діяв згідно з вимогами чинного законодавства та на підставі відповідної банківської ліцензії № 163 від 29 грудня 2001 року й дозволу Національного банку України на здійснення валютних операцій № 163-3 від 04 липня 2002 року.
Підписавши кредитний договір ОСОБА_1 ознайомився та дав згоду
щодо істотних умов договору, отримав кошти за вказаним договором на придбання автомобіля у визначений сторонами спосіб і протягом майже дев`яти років з дня його укладення не заявляв додаткових вимог щодо спірного договору, частково виконуючи його умови.
ОСОБА_3 , яка займала посаду директора Кіровоградського центрального регіонального відділення ВАТ "Мегабанк", мала повноваження щодо підписання кредитних договорів від імені банку, що підтверджується чинною на той час довіреністю №13-7781 від 12 вересня 2006 року.
Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 27 березня 2009 року у справі № 2-214/2009 кредитний договір №40-04ПВ/2007 від 03 березня 2007 року розірвано та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість в сумі 18 144, 73 доларів США.
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.