Постанова
Іменем України
12 червня 2019 року
м. Київ
справа № 639/9780/15-ц
провадження № 61-6748 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
третя особа - Харківська міська рада;
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Сащенка І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., від 26 лютого 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_2, третя особа - Харківська міська рада, про виділення в натурі частки нерухомого майна із спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Жовтневого
районного суду м. Харкова від 19 квітня 2007 року визнано за ним
та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на домоволодіння, що АДРЕСА_1 по
АДРЕСА_2 . Відповідно до резолютивної частини вищевказаного рішення суду за ним визнано право власності на 78/100 часток домоволодіння, а за ОСОБА_2 22/100 часток відповідно.
Позивач зазначав, що він як співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частка домоволодіння, яка йому належить, є відокремленою, при виділенні не втратить свого цільового призначення, її виділ в натурі можливий.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд: припинити право спільної часткової власності на домоволодіння, що АДРЕСА_1
по АДРЕСА_2, шляхом виділу йому 78/100 часток в натурі, визнавши за ним право власності на: житловий будинок "літ. Б-2", включаючи тамбур "літ. б", балкон "літ. б1", балкон "літ. б2", загальною площею 266,8 кв. м, зливну яму № 8 та дві огорожі № 6; визначити порядок користування земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_2, між ним та ОСОБА_2
у рівних частинах від загальною площі земельної ділянки.
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому, посилаючись на ті самі фактичні обставини, просила суд: припинити право спільної часткової власності на домоволодіння, що АДРЕСА_1 по АДРЕСА_2, шляхом виділу їй 22/100 часток в натурі, визнавши за нею право власності на: житловий будинок "літ. А-1", площею 74,9 кв. м, прибудову "літ. А1-1", площею 17,1 кв. м, прибудову "літ. А2-1", площею
20,7 кв. м, житлову прибудову "літ. А3-1", площею 28,9 кв. м, прибудову
"літ. а", площею 8,0 кв. м, тамбур "літ. а2", площею 4,5 кв. м, ганок "літ. а3", площею 3,1 кв. м, ганок "літ. а4", площею 2,4 кв. м, кухню "літ. К", площею 36,5 кв. м, вхід в кухню "літ. к", площею 7,5 кв. м, гараж-сарай "літ. Р", площею 76,2 кв. м, гараж "літ. С", площею 17,9 кв. м, погріб "літ. Г", площею 9,4 кв. м, погріб "літ. Л", площею 5,5 кв. м, сарай "літ. Ш", площею 12,6 кв. м, більярдну "літ. Т", тамбур "літ. О", площею 6,9 кв. м, душ-вбиральню "літ. П", площею 4,8 кв. м, вбиральню "літ. Н", площею 1,0 кв. м, навіс "літ. У", площею 18,4 кв. м, сарай "літ. Ч", площею 9,2 кв. м, басейн "літ. Щ", площею 41,7 кв. м., водогін № 4, ворота № 5, зливну яму № 7.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова у складі судді
Шиянової Л. О. від 26 серпня 2016 року, з урахуванням ухвал цього
ж суду від 02 грудня 2016 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено.
Припинено право спільної часткової власності на домоволодіння, що АДРЕСА_1 по
АДРЕСА_2 .
Виділено в натурі ОСОБА_1 відповідно до 78/100 частин та визнано право власності на: житловий будинок літ. "Б-2", що складається з приміщень: коридор № 3-1, площею 3,3 кв. м, коридор № 3-2, площею
23,9 кв. м, житлова кімната № 3-3, площею 15,9 кв. м, житлова кімната
№ 3-4, площею 30 кв. м, ванна № 3-5, площею 6,3 кв. м, вбиральня № 3-6, площею 2,0 кв. м, котельня № 3-7, площею 9,7 кв. м, коридор № 3-8, площею
21,3 кв. м, кухня № 3-9, площею 15,6 кв. м, по 1-му поверху площею
128,0 кв. м, житловою площею 45,9 кв. м, коридор № 3-10, площею
25,8 кв. м, житлова кімната № 3-11, площею 35,4 кв. м, житлова кімната
№ 3-12, площею 20,1 кв. м, санвузол № 3-13, площею 4,6 кв. м, комора
№ 3-14, площею 12,0 кв. м, житлова кімната № 3-15, площею 17,6 кв. м, житлова кімната № 3-16, площею 20,5 кв. м, тамбур № 1, площею 2,8 кв. м, по 2-му поверху 138,8 кв. м, житловою площею 93,6 кв. м, усього по
літ. "Б-2" загальною площею 266,8 кв. м, житловою площею 139,5 кв. м та господарських будівель і споруд: літ. "Щ" басейн, № 8 зливна яма,
№ 1 огорожа, № 2 ворота, які розташовані на земельній ділянці, площею
910 кв. м, виділити в окреме домоволодіння, що розташоване АДРЕСА_2 .
Визначено порядок користування земельною ділянкою, яка розташована
по АДРЕСА_2 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до фактичного користування у рівних частинах від загальною площі земельної ділянки по
910 кв. м.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Виділено в натурі ОСОБА_2 відповідно до 22/100 частин та визнано право власності на: житловий будинок літ. "А-1", що складається з приміщень: тамбуру № ІІ, площею 2,0 кв. м, комора № ІІІ, площею 0,9 кв. м, коридор № 1-1, площею 10,9 кв. м, кухні № 1-2, площею 12,7 кв. м, житлової кімнати № 1-3, площею 7,5 кв. м, санвузол № 1-4, площею 5,7 кв. м, житлова кімната № 1-5, площею 13,7 кв. м, житлова кімната № 1-7, площею 8,6 кв. м, житлова кімната № 1-8; площею 8,8 кв. м, коридор № 1, площею 4,7 кв. м, коридор № 2-1, площею 7,7 кв. м, кухня № 2-2, площею 8,1 кв. м, кухня № 2-2, площею 8,1 кв. м, ванна № 2-3, площею, 3,1 кв. м, житлової кімнати № 2-5, площею 5 кв. м, вбиральня № 2-7, площею 1,8 кв. м, коридор № 2-8, площею
3,5 кв. м, житлова кімната № 2-9, площею 9,9 кв. м, загальною площею
123,1 кв. м, житловою площею 62,0 кв. м, та господарських будівель і споруд, а саме: літ. "О" тамбур, літ. "Г" та "Л", погріб, літ. "Р" та "С" гараж, літ. "К", літня кухня, літ. "к" вхід в літню кухню, літ. "Ш" та "Ч" сараї,
літ. "Т" більярдна, літ. "П" душ-вбиральня, літ. "Н" вбиральня, літ. "У" навіс, № 4 дворовий водопровід, № 5-6 огорожа, № 7 зливна яма, І вимощення, які розташовані на земельній ділянці, площею 910 кв. м, залишити за адресою: АДРЕСА_2 .
Задовольняючи позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та виділ часток в натурі, суд першої інстанції виходив із запропонованого позивачем варіанту поділу домоволодіння, з яким погодилася відповідачка, що найбільш відповідає ідеальним часткам співвласників.
Щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, то районний суд виходив із фактичного порядку користування, зазначеного у висновку експерта від 19 серпня 2016 року, у рівних частинах по 910 кв. м, що включає переуступку земельної ділянки, площею 107 кв. м, за рахунок домоволодіння по АДРЕСА_4
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 серпня 2016 року, з урахуванням ухвал цього ж суду від 02 грудня 2016 року про виправлення описки, скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Скасовуючи судові рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення про залишення без задоволення позову ОСОБА_1 і зустрічного позову ОСОБА_2 , апеляційний суд виходив із того, що рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 квітня 2007 року про визнання права спільної часткової власності на домоволодіння, яким сторони у справі обґрунтовували свої позовні вимоги та на яке послався районний суд при розгляді справи, 18 червня 2014 року було скасовано апеляційним судом Харківської області та ухвалено нове рішення, яким
у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права
власності відмовлено. При цьому районним судом не було враховано, що ОСОБА_3, який не був залучений до участі у справі, є власником суміжної земельної ділянки із земельною ділянкою сторін у справі та оспорює переуступку 107 кв. м землі на користь домоволодіння
по АДРЕСА_4, а тому ухвалене у справі рішення суду порушує його права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а рішення районного суду залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду м. Харкова.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_2 про виділення в натурі частки нерухомого майна із спільної часткової власності
та встановлення порядку користування земельною ділянкою призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд належним чином не дослідив усіх обставин справи, не врахував, що
у нього та ОСОБА_2 ще до ухвалення скасованого рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 квітня 2007 року вже було належним чином оформлене право власності по 1/2 на домоволодіння
по АДРЕСА_4 . Скасувавши рішення районного суду, апеляційний суд порушив права сторін у справі на поділ в натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності. Також апеляційний суд вказав, що незалучення до участі у справі ОСОБА_3, який є власником суміжної земельної ділянки та оспорює переуступку 107 кв. м землі на користь домоволодіння по АДРЕСА_4, порушує його права. Зазначений висновок апеляційного суду є помилковим, оскільки на час ухвалення у справі судових рішень ОСОБА_3 переуступку 107 кв. м землі не оспорював. При цьому він є не суб`єктом спірних правовідносин. Крім того, рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів Харківської області від 04 лютого