Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 755/528/17
провадження № 61-4453св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 30 січня 2019 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В.,
Лапчевської О. Ф., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 31 травня 2006 року в офісі по
АДРЕСА_1 . Києві ОСОБА_3 склав розписку про одержання від нього та ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі
1 600 000 доларів США в розрахунок за 134 земельних ділянок, які знаходяться на території садового товариства "Українська земля" (далі - СТ "Українська земля"). Влітку 2006 року ОСОБА_3 передав грошові кошти у розмірі 1 600 000 доларів США представнику продавця і
134 укладених та нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельних ділянок.
01 червня 2011 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 розписку про відсутність будь-яких з його боку претензій щодо виконання останнім домовленостей. Про цю розписку він дізнався 02 липня 2014 року під час ознайомлення з матеріалами справи № 2/4356/2011 у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ. Тому ОСОБА_2 став його боржником на суму 800 000 доларів США.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у розмірі 21 512 000 грн та судові витрати.
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у порядку зворотної вимоги (регресу).
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 31 травня 2006 року в офісі ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 він передав
ОСОБА_3 особисті грошові кошти у розмірі 1 600 000 доларів США як гарантовану суму для придбання 134 земельних ділянок, що знаходяться на території ГО СТ "Українська земля", про що ОСОБА_3 написав розписку. На прохання ОСОБА_1 він зазначив у вказаній розписці і його прізвище для того, щоб у подальшому ОСОБА_1, як його діловий партнер, міг оформити частину землі на себе чи довірених осіб з виплатою йому їхньої вартості.
ОСОБА_3 , як кредитор по завдатку, оформленому вказаною розпискою від 31 травня 2006 року, виконав свій обов`язок із забезпечення укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок на його користь та на користь ОСОБА_1, а солідарний обов`язок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по сплаті грошових коштів у рахунок належних платежів за такими договорами виконав останній самостійно.
Таким чином, вказував, що він набув статусу кредитора по відношенню до ОСОБА_1 за розпискою від 31 травня 2006 року, а ОСОБА_1 набув статусу боржника по сплаті йому рівної частки переданого завдатку, що становить 800 000 доларів США.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 800 000 доларів США, що еквівалентно 21 688 000 грн у порядку зворотньої вимоги та збитки у розмірі 12 547 568 грн 40 коп., а всього 34 235 568 грн 40 коп.
09 березня 2017 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у порядку зворотної вимоги (регресу), до спільного розгляду з первісним позовом.
У жовтні 2018 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1, а саме на: нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2, загальна площа -
64, 6 кв. м; будівлю (гараж літ. Ж) загальною площею 56,60 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 ; виробничу базу за адресою: АДРЕСА_4 ; квартиру
АДРЕСА_5 .
Крім того, представник відповідача просив про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно дружини ОСОБА_1 -
ОСОБА_5 , а саме: земельну ділянку площею 0,0553 га, за адресою: АДРЕСА_22; земельну ділянку площею 0.25 га, за адресою: АДРЕСА_23 ; земельну ділянку площею 0.25 га, за адресою: АДРЕСА_23 ; машиномісце АДРЕСА_10 за АДРЕСА_11 : АДРЕСА_12, загальна площа 14,9 кв. м; земельну ділянку площею 0,2499 га за адресою: АДРЕСА_24 ; земельну ділянку площею 0,25 га, за адресою:
АДРЕСА_23 ; земельну ділянку площею 10,2125 га, за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, Вузівська сільська рада; квартиру АДРЕСА_16
АДРЕСА_17 ; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_18 (далі - СТ "Українська земля" ), земельну ділянку; земельну ділянку за адресою: Київська область, Обухівський район, Нещерівська сільська рада, СТ "Українська земля ", земельну ділянку б/н, кадастровий номер: НОМЕР_1 ; земельну ділянку, за адресою:
Київська область, Обухівський район, Нещерівська сільська рада, СТ "Українська земля", земельну ділянку б/н, кадастровий номер: НОМЕР_2 ; земельну ділянку, за адресою: Київська область, Обухівський район, Нещерівська сільська рада, СТ "Українська земля", земельну ділянку б/н, кадастровий номер: НОМЕР_3 ; квартиру АДРЕСА_20 ; земельну ділянку, на території Козинської селищної ради, площею 0,2 га, кадастровий номер: НОМЕР_4 ; земельну ділянку, на території Козинської селищної ради, площею 0,2 га, кадастровий номер: НОМЕР_5 ; земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Великодимерської сільської ради Броварського району Київської області, кадастровий номер: НОМЕР_6 .
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що враховуючи те, що предметом стягнення є надзвичайно велика сума грошових коштів, тому є ризик того, що з метою уникнення виконання рішення суду відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 буде діяти недобросовісно та відчужить належне йому майно на користь третіх осіб. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно призведе до порушення прав позивача у разі задоволення позову та виключить можливість ефективного виконання судового рішення.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що представником відповідача не надано будь-яких доказів, якими підтверджується, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення зустрічного позову.
Представником відповідача не доведено належності майна
ОСОБА_5 позивачу за первісним позовом - ОСОБА_1
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року скасовано. Заяву представника ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на нежитлову будівлю (реєстраційний номер НОМЕР_7 ), загальною площею 64,6 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 ; будівлю (гараж літ. Ж) (реєстраційний номер 12536880382), загальною площею 56, 6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; виробничу базу (реєстраційний номер НОМЕР_8, за адресою: АДРЕСА_4 ); квартиру, що належить на праві власності ОСОБА_1, загальною площею 51,6 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_5 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . У іншій частині вимог відмовлено.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що предметом цього спору є стягнення коштів у загальному розмірі 34 235 568 грн 40 коп. Заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Встановлено, що між сторонами існує реальний спір. Належність ОСОБА_1 на праві власності квартири АДРЕСА_21 ; нежитлової будівлі, загальною площею 64,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 ; будівлі (гараж літ. Ж), загальною площею 56,6 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_3 ; виробничої бази, за адресою: АДРЕСА_4, підтверджена належними доказами.
Відмовляючи у задоволенні решти вимог заяви, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_5 не є учасником справи, та не є стороною спірних правовідносин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року справу за заявою представника ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у порядку зворотної вимоги призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що заява про забезпечення позову не мала належного обґрунтування необхідності вжиття судом таких заходів, відповідачем не надано жодного доказу на доведення обставин, якими він обґрунтував заяву про забезпечення позову. Скасувавши законну ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд порушив вимоги статті 375 ЦПК України, оскільки був зобов`язаний застосувати саме цю норму та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. Оскаржувана постанова апеляційного суду про накладення арешту на майно ОСОБА_1 ґрунтується виключно на припущеннях, що є прямим порушенням вимог частини шостої статті 81 ЦПК України, яка забороняє підмінювати доказування припущеннями.