Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 565/91/16-ц
провадження № 61-12807св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області у складі судді Боймиструка С. В. від 29 грудня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") про стягнення пені у зв`язку з простроченням виконання банківських операцій.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 08 лютого 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі статті 121 ЦПК України 2004 року.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 02 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 08 лютого 2016 року повернуто апелянту на підставі статей 121, 297 ЦПК України 2004 року.
У вересні 2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення у справі додаткового рішення з вимогою визнати її кредитором.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області у складі судді Демчини Т. Ю. від 20 жовтня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення по суті її позовних вимог судом не ухвалювалося, а тому відсутні передбачені статтею 220 ЦПК України 2004 року підстави для ухвалення додаткового рішення у справі.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, а ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 29 грудня 2017 року вказану скаргу повернуто ОСОБА_1 .
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не виконала у встановлений строк вимоги ухвали суду про залишення її апеляційної скарги без руху, а саме не сплатила судовий збір за подання вказаної скарги до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та направити справу для розгляду до апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно залишив її апеляційну скаргу без руху та повернув її, оскільки позивач є споживачем фінансових послуг, а тому відповідно до положень Закону України "Про захист прав споживачів" звільнена від сплати судового збору.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 29 травня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення пені у зв`язку з простроченням виконання банківських операцій.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 08 лютого 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі статті 121 ЦПК України 2004 року.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 02 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 08 лютого 2016 року повернуто апелянту на підставі статей 121, 297 ЦПК України 2004 року.
У вересні 2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення у справі додаткового рішення з вимогою визнати її кредитором.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20 жовтня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з цим судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з тих підстав, що заявник не сплатила судовий збір за подання вказаної скарги до суду.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 29 грудня 2017 року вказану скаргу повернуто ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.