ПОСТАНОВА
Іменем України
24 червня 2019 року
Київ
справа №620/3674/18
адміністративне провадження №К/9901/7746/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Військової частини А1815
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року (суддя-доповідач: Бєлова Л.В.., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.)
у справі № 620/3674/18
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А1815
про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії.
І. Суть справи
ОСОБА_1 у листопаді 2018 року звернувся з адміністративним позовом до Військової частини А1815 з вимогами про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії. Як підставу свого позову він зазначив, що відповідачем не було нараховано й виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 1 липня 2016 року до 1 квітня 2018 року та грошову компенсацію за відпустку як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з 10 вересня 2018 року, оскільки до наказу Міністру Оборони України від 7 червня 2018 року № 260 у разі звільнення військовослужбовцю виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки та індексація грошових доходів.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 21 грудня 2018 року позовні вимоги задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 лютого 2019 року повернув апеляційну скаргу Військової частини А1815 з огляду на те, що скаржник не дотримав вимог частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: апеляційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено.
У касаційній скарзі Військова частина А1815 просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року і направити справу для продовження апеляційного розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що апеляційна скарга підписана командиром Військової частини А1815 та скріплена гербовою печаткою цієї установи, що у розумінні пункту 2.4 Інструкції з діловодства в Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 7 квітня 2017 року № 124, пункту 4.8 наказу Міністерства оборони України від 30 грудня 2016 року № 744, статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та частини 3 статті 55 КАС України, надало йому адміністративну процесуальну дієздатність для подання апеляційної скарги.
Крім того, скаржник вважає, що норми КАС України надають право на подання і підписання апеляційної скарги особисто керівнику військової частини.
Також скаржник вказує, що матеріали справи містять його відзив на позов, підписаний виконуючим обов`язки командира Військової частини А1815 підполковником ОСОБА_2. Оскільки суд першої інстанції жодних заперечень з цього приводу не вказав, скаржник вважає, що таким чином ці заперечення були прийняті судом, і, відповідно, право командира військової частини на подання апеляційних скарг на рішення судів - підтверджене.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.
Ознайомившись із доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги й залишити ухвалу апеляційної інстанції без змін.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини першої, третьої, статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Частиною шостою статті 59 КАС України передбачено приєднання до матеріалів справи оригіналів документів, копій з них засвідчених суддею або засвідчених у визначеному законом порядку.