ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
25 червня 2019 року
справа №1940/1950/18
адміністративне провадження №К/9901/12304/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у складі судді Баб`юка П.М.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у складі суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.,
у справі № 1940/1950/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тербудкомплект"
до Головного управління ДФС у Тернопільській області, Державної фіскальної служби України,
про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тербудкомплект" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - податковий орган, відповідач 1 у справі), Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган, відповідач 2 у справі, ДФС України), у якому просило скасувати рішення податкового органу від 29 березня 2018 року №620555/39722925 та від 06 серпня 2018 року №871241/39722925 і зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 18 жовтня 2017 року №15 та від 25 вересня 2017 року №22 подані на реєстрацію позивачем.
05 листопада 2018 року рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, позов задоволено, визнано протиправними і скасовано рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 29 березня 2018 року №620555/39722925 та від 06 серпня 2018 року №871241/39722925, зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 18 жовтня 2017 року №15 та від 25 вересня 2017 року №22 подані позивачем.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з протиправності відмови в реєстрації податкових накладних позивача, оскільки здійснення позивачем господарських операцій відображених у спірних податкових накладних підтверджено належними, достатніми і допустимими доказами.
У травні 2019 року відповідачем подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивачем не надано в необхідному обсязі документи, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Доводи касаційної скарги аналогічні доводами апеляційної скарги.
28 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 15 травня 2019 року, справу №1940/1950/18 витребувано з Тернопільського окружного адміністративного суду.
05 червня 2019 року справа №1940/1950/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив від позивача до Суду на касаційну скаргу відповідача не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство зареєстроване як юридична особа та здійснює господарську діяльність з будівництва об`єктів IV і V категорії складності, що підтверджується копією Ліцензії ДАБІ України від 17 травня 2017 року №21-Л.
02 серпня 2017 року між ТОВ "Інтертоп Україна" (замовник) та позивачем (покупець) укладено договір підряду №02/08/17-Б на виконання ремонтно-будівельних робіт, предметом якого є виконання та здача підрядником у встановлений строк поточних ремонтних робіт в магазині "Інтертоп" ТЦ "Port City", з наступним прийняттям належно виконаних робіт та їх оплатою згідно цього Договору.
Внаслідок проведеної ТОВ "Інтертоп Україна" авансової оплати на суму 125131,20 грн за умовами договору від 02 серпня 2017 року №02/08/17-Б, позивач склав податкову накладну від 18 жовтня 2017 року №15 на суму 125131,20 грн (в т.ч. ПДВ 20855,20 грн), яка 06 листопада 2017 року надіслана для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН).
Згідно з квитанцією від 06 листопада 2017 року податкова накладна від 18 жовтня 2017 року №15 прийнята, реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки вказана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 41.00.40-00.00. Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту .201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
28 березня 2018 року позивач подав до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено №54, а також надав пояснення разом з копіями документів щодо податкової накладної від 18 жовтня 2017 року №15, реєстрацію якої зупинено.
29 березня 2018 року за наслідками розгляду повідомлення, пояснень та документів наданих позивачем, податковим органом прийнято рішення №620555/39722925 про відмову в реєстрації податкової накладної №15.
Відмова у реєстрації податкової накладної №15 мотивована тим, що платником податку не надано копій документів, а саме: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій.
03 квітня 2018 року, 05 квітня 2018 року та 10 квітня 2018 року позивачем засобами електронного зв`язку надіслано до ДФС України скарги на зазначене рішення комісії.
Згідно з квитанціями від 03 квітня 2018 року, 05 квітня 2018 року та від 10 квітня 2018 року скарги не прийнято, оскільки податковий документ не відповідає затвердженому наказом Міндоходів України від 29 листопада 2013 року №729 електронному формату (стандарту).
06 квітня 2018 року позивачем додатково надіслано скаргу до ДФС України у письмовій формі та додано документи, що підтверджують здійснення господарської операції. Скарга отримана ДФС України 11 квітня 2018 року.
Рішення про результати розгляду скарги від 06 квітня 2018 року позивач ні в письмовій, ні в електронній формі не отримував.
Також судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17 травня 2017 року між ТОВ "Редітум Груп" (Замовник) та позивачем (Підрядник) укладено договір підряду №17/05/2017, предметом якого є виконання Підрядником власними силами (або із залученням субпідрядників) комплексу робіт по влаштуванню фахверкових підконструкцій та сендвіч панелей, з наступним прийняттям та оплатою Замовником у строки та на умовах, визначених цим Договором.
Внаслідок проведеної ТОВ "Редітум Груп" авансової оплати на суму 50000 грн за умовами договору від 17 травня 2017 року №17/05/2017 позивач склав податкову накладну від 25 вересня 2017 року №22 на суму 50000 грн (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн), яка 10 жовтня 2017 року надіслана для реєстрації в ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 10 жовтня 2017 року податкова накладна від 25 вересня 2017 року №22 прийнята, реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.99.50. Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
03 серпня 2018 року позивач подав до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено №62, а також надав пояснення разом з копіями документів щодо податкової накладної від 25 вересня 2017 року №22, реєстрацію якої зупинено.
06 серпня 2018 року за наслідками розгляду повідомлення, пояснень та документів наданих позивачем, податковим органом прийнято рішення №871241/39722925 про відмову в реєстрації податкової накладної №22.
Відмова у реєстрації податкової накладної №22 мотивована тим, що платником податку не надано копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.