ПОСТАНОВА
Іменем України
25 червня 2019 року
Київ
справа №816/1054/18
адміністративне провадження №К/9901/67519/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
за участю секретаря - Калініна О.С.,
учасники справи:
представник відповідача - Оніпченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року (головуючий суддя - Слободянюк Н.І.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя - Старостін В.В., судді - Бегунц А.О., Старосуд М.І.)
у справі №816/1054/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд ТД"
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд ТД" (далі - Товариство) звернулось в Полтавський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ДФС у Полтавській області) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення від 31.10.2017 №0003894003.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що здійснює операції з купівлі-продажу скетч-карток на пальне, а тому у нього не виникло обов`язку реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року, позов задоволено:
- визнано протравним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 31.10.2017 №0003894003;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант ТД" витрати зі сплати судового збору у сумі 3 265 грн 11 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили про відсутність правових підстав для кваліфікації господарських операцій з реалізації скетч - карток за договором купівлі - продажу №03/04-2017 від 03 квітня 2017 року, укладеним між ТОВ "Грант ТД" та ТОВ Фірмою "Вітеко", як господарських операцій з реалізації пального, з огляду на те, що своєю суттю скетч - картка є технічним засобом фіксування права на отримання пального її власником, а тому реалізація пального буде мати місце лише у разі пред`явлення скетч - карток на АЗС. При цьому підтвердженням фізичного відпуску пального будуть видаткові накладні або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального на АЗС. Отже, сама по собі реалізація скетч - карток юридичним особам та фізичним особам-підприємцям не відноситься до реалізації суб`єктами господарювання пального. Таким чином, оскільки позивач господарських операцій з реалізації пального у липні-серпні 2017 року не здійснював, застосування до нього штрафних санкцій є безпідставним.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної відповідач зазначає, що позивач здійснював господарські операції саме з реалізації пального та як наслідок зобов`язаний буз зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство зареєстроване як юридична особа в установленому законом порядку, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області.
Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку даних ТОВ "ГРАНТ ТД" щодо порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального).
За результатами перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки даних від 12 вересня 2017 року №4599/16-31-40-03-08/40475283, в якому зафіксовано здійснення ТОВ "Грант-ТД" операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку.
За результатами перевірки та на підставі акту перевірки, ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003894003, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем: пальне у сумі 217 674,01 грн, у зв`язку з порушенням платником податку вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що фактично, на виконання вимог договору купівлі-продажу від 03.04.2017 №03/04-2017 Товариством здійснювалась реалізація не скетч-карток, а дизельного палива у визначеному в податкових накладних асортименті, кількості та ціні. Відповідач зазначив, що Товариство реалізовувало ТОВ "Вітеко" пальне, не будучи при цьому зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв`язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За визначенням підпункту 14.1.141 пункту 14.1 статті 14 ПК України пальне- нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України під реалізацію пального для цілей розділу VI цього Кодексу розуміються будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Тому, суб`єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені пп. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.