ПОСТАНОВА
Іменем України
24 червня 2019 року
Київ
справа №813/1307/18
адміністративне провадження №К/9901/60056/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2018 року (суддя-доповідач: Сеник Р.П., судді: Онишкевич Т.В., Хобор Р.Б.)
у справі № 813/1307/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Управління поліції охорони у Львівській області
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
І. Суть справи
ОСОБА_1 у квітні 2018 року звернувся з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Управління поліції охорони у Львівській області, з вимогами про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. У своєму позові він просив призначити й виплатити йому одноразову грошову допомогу, на яку він має право внаслідок захворювання, отриманого в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Львівський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 14 травня 2018 року позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі встановлення ІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію" і Постановою Кабінету міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції". Визнав протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 вказаної одноразової грошової допомоги. Зобов`язав Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання щодо призначення й виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі встановлення ІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. В решті позовних вимог відмовив.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 липня 2018 року повернув апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ з огляду на те, що скаржник не дотримав вимог частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а саме: не надав належним чином засвідченої довіреності, що посвідчує повноваження представника, який подав апеляційну скаргу від імені скаржника.
У касаційній скарзі Міністерство внутрішніх справ просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2018 року і направити справу до цього ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що на момент подання апеляційної скарги, копія довіреності представника Отроди Т.Ю. перебувала в матеріалах справи, а її повноваження були перевірені судом першої інстанції. Крім того вказує, що довіреністю від 2 квітня 2018 року № 14/2018 було надано представнику право оскаржувати рішення суду в апеляційній та касаційній інстанціях і підписувати всі документи, необхідні для виконання повноважень, наданих цією довіреністю. Також скаржник зазначає, що положеннями КАС України не встановлені чіткі вимоги, які ставляться до оформлення належним чином завірених копій документів.
Позивач і треті особи не реалізували своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.
Ознайомившись із доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги й залишити ухвалу апеляційної інстанції без змін.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини першої, третьої, статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Частиною шостою статті 59 КАС України передбачено приєднання до матеріалів справи оригіналів документів, копій з них засвідчених суддею або засвідчених у визначеному законом порядку.