ПОСТАНОВА
Іменем України
24 червня 2019 року
Київ
справа №804/6866/15
адміністративне провадження №К/9901/26445/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року (головуючий суддя Дурасова Ю.В., судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-сервіс" до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
В травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінінг-сервіс" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення від 24 квітня 2015 року №12353/10/04-64-22-04-13 щодо застосування процедури податкового компромісу в частині відмови в його застосуванні за податковим повідомленням-рішенням Інспекції №0005342203 від 18 листопада 2013 року; зобов`язання Інспекції визнати застосованим податковий компроміс за податковим повідомленням-рішенням №0005342203 від 18 листопада 2013 року.
Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало на протиправність оскаржуваного рішення щодо відмови у застосуванні податкового компромісу, оскільки на момент його прийняття тривала процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0005342203 від 18 листопада 2013 року в порядку провадження за нововиявленими обставинами, а відтак визначені у ньому грошові зобов`язання не були узгодженими.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначав про правильність висновків контролюючого органу, наведених в оскаржуваному рішенні, щодо неможливості досягнення податкового компромісу за грошовими зобов`язаннями, визначеними у податковому повідомленні-рішенні №0005342203 від 18 листопада 2013 року, оскільки після набрання законної сили ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, якою залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року в адміністративній справі №804/1711/14, якою, в свою чергу, відмовлено в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, визначені в останньому зобов`язання є узгодженими.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення - про задоволення позовних вимог.
Приймаючи таке рішення, суд прийшов до висновку, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі №46н-14/804/1711/14, ухваленою за наслідками перегляду справи за нововиявленими обставинами, податкове повідомлення рішення №0005342203 від 18 листопада 2013 року скасовано, втім оскільки триває процедура оскарження вищевказаного судового рішення в апеляційному порядку, то, зважаючи на приписи ст.56.18 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкове повідомлення рішення №0005342203 від 18 листопада 2013 року є неузгодженим.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ним норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Інспекція зазначала про законність прийнятого нею рішення в частині непогодження із застосуванням процедури податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню №0005342203 від 18 листопада 2013 року, оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року в адміністративній справі №804/1711/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову щодо скасування цього податкового повідомлення-рішення було відмовлено, а відтак визначені в останньому зобов`язання набули статусу узгоджених й до них не могла бути застосована процедура податкового компромісу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 29 жовтня 2013 року по 30 жовтня 2013 року посадовими особами Інспекції проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Торгова компанія "Сімплекс", ТОВ "Норен", ТОВ "Голдлайн", ТОВ "Профілайт" за червень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30 жовтня 2013 року №1257/22-03/32898455, яким, в свою чергу, зафіксовано виявлені порушення, внаслідок яких Товариством занижено податок на додану вартість за червень 2013 року на суму 586790,00 грн.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0005342203 від 18 листопада 2013 року про нарахування позивачеві суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 880185,00 грн., в тому числі за основним платежем - 586790,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 293395,00 грн.
Не погодившись з названим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку й постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року в адміністративній справі №804/1711/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
25 грудня 2014 року Товариство звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року за нововиявленими обставинами.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі №46н-14/804/1711/14 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі №804/1711/14 скасовано; адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції від 18 листопада 2013 року №0005342203.
Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року була оскаржена контролюючим органом в апеляційному порядку й ухвалою від 13 лютого 2015 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі.
10 квітня 2015 року Товариство звернулось до Інспекції з листом вих.№10/04/1 про намір досягнення податкового компромісу, зокрема, за податковим повідомленням-рішенням від 18 листопада 2013 року №0005342203.
Рішенням про застосування процедури податкового компромісу №12353/10/04-64-22-04-13 від 24 квітня 2015 року Інспекція не погодилась із застосуванням процедури податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню №0005342203 від 18 листопада 2013 року, зазначивши про те, що оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року в адміністративній справі №804/1711/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення, відмовлено, то визначені в останньому зобов`язання набули статусу узгоджених й до них не може бути застосована процедура податкового компромісу.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.